Справа № 2-1199/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області  в складі:

головуючого судді Бичковського Є.Л.

при секретарі Ауловій Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що він є власником житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, який розташований на належній йому на праві власності земельній ділянці площею 0,0488 га за адресою: АДРЕСА_1, де він зніс два сарая літ.Г та літ.Е та погріб літ.Д, а з метою поліпшення житлових умов самочинно побудував  прибудову літ.а1 до житлового будинку.

Оскільки ця прибудова зведена з дотриманням будівельних норм і правил та при цьому права третіх осіб не порушено, позивач просить суд визнати за ним право власності на самочинно побудовану прибудову до житлового будинку та остаточно визнати за ним  право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного житлового будинку літ.А-1,а,а1, загальною площею 78,3 кв.м, житловою площею 39,2 кв.м, допоміжною 39,1 кв.м, сараю літ.Ж, споруд №1-6,І.

Позивач в судове засідання не з’явився, звернувся до суду із заявою про підтримання позову, який просив розглянути у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність та при цьому зазначив, що відповідач Прилиманська сільська рада проти задоволення цього позову не заперечує у разі наявності висновку судової будівельно-технічної експертизи щодо відповідності спірного майна  нормам діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 07 серпня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1594, позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 який у цілому складається з одного житлового будинку літ.А-1,а, загальною площею 57,8 кв.м, житловою площею 38,7 кв.м, та надвірних споруд: сараю літ.Г, погріб літ.Д, сарай літ.Е, сарай літ.Ж, споруди №1-3,І.

Право власності позивача на зазначене нерухоме майно зареєстровано Овідіопольским РБТІ, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 17 січня 2009 року №21584164.

Це нерухоме майно розташовано на земельній ділянці площею 0,0488 га, цільове призначення якої –для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Зазначена земельна ділянка належить позивачу на праві власності на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 712729 від 03 березня 2009 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010952900049.

Позивач зніс сарай літ.Г, сарай літ.Е, погріб літ.Д, та без належного дозволу побудував прибудову до житлового будинку, у якій обладнав кухню 1-6, площею 14,5 кв.м, та санвузол 1-7, площею 5,5 кв.м.

Згідно з даними технічного паспорта, виготовленого Овідіопольським РБТІ станом на 17 листопада 2008 року, за адресою: АДРЕСА_1, розташовано житловий будинок літ.А-1,а,а1, загальною площею 78,3 кв.м, житловою площею 39,2 кв.м, допоміжною 39,1 кв.м, сарай літ.Ж, споруди №1-6,І.

Рішенням виконкому Прилиманської сільської ради від 31 березня 2011 року №28 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1, з посиланням на невизначеність діючим законодавством порядку видачі правовстановлюючих документів на самочинне побудоване нерухоме майно.

Але згідно з ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право  власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на  забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил,  а  також  за  умови  використання  земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст.376 ч.5 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №41/11 від 08 липня 2011 року, який виконаний судовим експертом Проскуровським В.П., самочинно побудована прибудова літ.а1 у домоволодінні під АДРЕСА_1 відповідає вимогам державних будівельних норм (ДБН). В обґрунтування висновку судовий експерт, крім іншого, зазначив, що самочинно побудована прибудова літ.а1 розташована на земельній ділянці з дотриманням вимог пп.3.25*, 3.25а*, 3.26 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень».

Згідно з п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень»для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

З врахуванням вищенаведених встановлених судом обставин, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що оскільки будівництво спірного нерухомого майна здійснено позивачем з дотриманням будівельних норм та інших правил на належній йому на праві власності земельній ділянці, яка призначена саме для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, а права інших осіб при цьому порушено не було, тому за позивачем має бути визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 0,0488 га за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного житлового будинку літ.А-1,а,а1, загальною площею 78,3 кв.м, житловою площею 39,2 кв.м, допоміжною 39,1 кв.м, сараю літ.Ж, споруд №1-6,І.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 212, 213 ЦПК України, на підставі ст.ст. 3, 12, 16, 316, 328, 331, 375, 376, 380, 381 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 0,0488 га за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного житлового будинку літ.А-1,а,а1, загальною площею 78,3 кв.м, житловою площею 39,2 кв.м, допоміжною 39,1 кв.м, сараю літ.Ж, споруд №1-6,І.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів дня отримання його копії.  

          Суддя                                                                      Є.Л.Бичковський