ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2008 р. | № 15/639 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів : | Бакуліної С.В., Глос О.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги | Державного комітету України з державного матеріального резерву |
на рішення | від 13.11.2007 року |
у справі | № 15/639 |
господарського суду | міста Києва |
за позовом | Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми “Агро” |
до | Державного комітету України з державного матеріального резерву |
про | стягнення 2 995 506,05 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники : |
від позивача: | Ткаченко В.В. (довіреність вих. №А-2/71 від 10.06.2007р.) |
від відповідача: | Висотенко І.М. (довіреність №2/7850 від 05.12.2007р.) |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Хоменко М.Г.) від 13.11.2007 року по справі № 15/639 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 2 174 703,55 грн. основного боргу, 21 747,04 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі Державний комітет України з державного матеріального резерву просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2007 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.4-1, 4-2, 34 ГПК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено договір №ЮР-2зб/304-2004 від 12.08.2004 року про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву. За умовами зазначеного договору позивач зобов’язався зберігати матеріальні цінності державного резерву, а відповідач –відшкодувати витрати позивача по їх зберіганню, виходячи із розрахунку 2,50 грн. за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором в сумі 2 087 460,67 грн., пені в сумі 761 923,14 грн. та штрафних санкцій в сумі 146 122,24 грн. за період з серпня 2004 року до 01 червня 2007 року з урахуванням часткових виплат за зберігання за три місяці 2005 року в сумі 262 551,54 грн. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов’язань, зокрема не підписанням актів виконаних робіт за 2004 рік, 2, 3, 4 квартали 2005 року, 2006 рік, направлених позивачем відповідачеві поштою.
Заявою від 16.10.2007 року представник позивача збільшив суму основного боргу та просив стягнути 2 174 703,55 грн., пояснивши такі свої дії допущеною арифметичною помилкою. Цією ж заявою представник позивача просив прийняти відмову від позову в частині стягнення пені та штрафних санкцій (а.с.55).
Заперечуючи проти позову відповідач посилався на існування розбіжностей у кількості зерна за даними бухгалтерського обліку Держкомрезерву України, а, відповідно, і на наявність розбіжностей у сумі витрат за відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву.
Задовольняючи позовні вимоги, суд послався на доведеність позовних вимог в частині існування заборгованості в сумі 2 174 703,55 грн. Так суд зазначив, що поясненнями позивача, наданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі приймальних актів ф. Р-16 (копії у матеріалах справи), актів-розрахунків, актів зачистки, підтверджується факт зберігання позивачем протягом 12.08.2004 року - 01.07.2007 року матеріальних цінностей державного матеріального резерву, понесення ним витрат на їх зберігання в розмірі 2 174 703,55 грн. (а.с.62 третій абзац).
Разом з тим, враховуючи пояснення відповідача щодо існування розбіжностей у кількості зерна за даними бухгалтерського обліку Держкомрезерву України, відсутність акта звірки розрахунків (позивачем не виконано вимог ухвали суду від 16.08.2007 року про направлення свого компетентного представника до відповідача з метою підписання акта звірки) та фактичну відсутність в матеріалах справи приймальних актів ф. Р-16, які є належним доказом на підтвердження факту знаходження на підприємстві саме матеріальних цінностей державного резерву на основі спеціального завдання, касаційний суд дійшов висновку, що встановлені судом обставини справи не підтверджені доказами на які суд послався в рішенні. Крім того, судом взагалі не встановлено кількості закладеного на зберігання майна за стягненням вартості зберігання якого позивач звернувся до суду з позовом.
Також суд не вирішив відповідно до ст.22 ГПК України питання щодо прийняття відмови позивача від позову в частині стягнення пені та штрафних санкцій, оскільки про таке не зазначено в резолютивній частині рішення.
За таких обставин ухвалене у справі рішення місцевого суду підлягає скасуванню як незаконне, а справа - передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об’єктивної оцінки наявних у ній доказів, з’ясувати дійсні права та обов’язки сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву від 04.12.2007 року №2/7828 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2007 року у справі № 15/639 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2007 року у справі № 15/639 –скасувати.
Справу № 15/639 направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Головуючий-суддя | К.Грейц |
С у д д і | С.Бакуліна О.Глос |