_____________________________________________________________________________________

Справа№ 2-а-2875/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2011  року          

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді –Куриленко О.М.

за участю секретаря – Фірко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії,

                                                               В С Т А Н О В И В :

26.05.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси та просив зобов`язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.01.2011 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він одержує пенсію за віком, призначену Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати. За заявою позивача від 14.01.2011 року  йому було проведено перерахунок страхового стажу та заробітку, набутого за час роботи після попереднього перерахунку пенсії з 01.09.2008р. по 31.08.2010року. При цьому позивачу було застосовано показник  заробітньої плати в середньому на одну особу по Україні за 2007 рік. Це, на думку позивача,  суперечить діючому законодавству про пенсійне страхування, відповідно до якого повинен застосовуватися  показник середньої заробітної плати  за попередній рік.

Як вбачається з відповіді УПФ України на звернення позивача від 05.05.2011 року, нарахування пенсії йому проводилось у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 –з урахуванням середньої зарплати в країні за попередній –2007 рік.  

                Відповідно до  Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до ст. 42 Закону України про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»було внесено зміни, а саме було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення  ті із застосуванням показника заробітної плати (доходу в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону, враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався  згідно до ст. 40 цього закону.

Рішенням Конституційного суду  України від 22.05.2008 року, зміни, що були внесені до ст. 40,42  Закону України «Про загальнообов`язкове  державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника   заробітної плати та проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними. У зв’язку з цим, перерахунки пенсій  проводились відповідно  до підп. 3 пункту 11 постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530. оскільки, на сьогоднішній день питання визначення показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески не врегульовано в законодавчому порядку, перерахунки пенсій в 2009 році відповідно до підпункту 3 п.11 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 провадяться із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчисленні пенсії за 2007 рік ( 1197,91 грн.).

Позивач у судове засідання  з`явився, позов підтримав у повному обсязі, просив провести перерахунок його пенсії, починаючи з 01.01.2011року.

           Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про слухання справи сповіщений належним чином, надав суду письмові заперечення  проти позову, в яких вказував на те, що при призначенні пенсії у 2009 році застосовується показник заробітної плати за 2008 рік ( 1573,99грн..), як це визначено ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та підпунктом 2 пункту 11 Постанови КМ України від 28.05.2008 р. № 530. За таких обставин, коди закон є чинним, а положення бюджетних законів є неконституційними з часу їх прийняття при вирішенні спору потрібно керуватися принципом верховенства права. В ст. 40 та 42 Закону України  „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»не передбачено перерахунку пенсій з урахуванням показника середньої заробітної плати, а тільки при первинному призначенні пенсії. І тільки   Постановою  КМ України від 28.05.2008 року № 530, для збереження рівня соціального захисту окремих категорій  громадян, було прийнято рішення щодо застосування при перерахунку пенсій згідно до ст. 42, ч.1 ст.40 показника середньої заробітної плати  працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсій за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (2007-1197 грн.,91 коп.), адже визначена постанова прийнята у 2008 році. Зауважив, що в 2009 році жодного нормативного акту щодо врегулювання  питання застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну особу застраховану  особу в цілому по Україні, яка застосовується саме для порахунку згідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», урядом прийнято не було, в зв’язку з чим, Пенсійним фондом України  спільно з Міністерством  праці та соціальної політики  України було прийнято рішення  щодо застосування середньої заробітньої  працівників у середньому на одну застраховану особу  в цілому по Україні при перерахунку пенсії за 2007 рік.

           Управління пенсійного фонду України в Київського районі м. Одеси здійснює перерахунок  пенсії згідно до ст. 116 Конституції України, ст. 42,40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та Постанови Кабінету України від 28.05.2008 року № 530. Отже, просив відмовити  в задоволенні адміністративного позову, оскільки Управління проводить перерахунки пенсії відповідно до вимог чинного законодавства.

                Розглянувши поданий позов, заслухавши позивача та представника відповідача, суд доходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.  

Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими та стосуються соціального захисту  населення.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером,  отримує пенсію за віком та на нього розповсюджується дія закону України від 09.07.2003 рік «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Відповідно до ч.2 ст. 19, 22 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесених змін до чинного законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно до ст. 8 КАС  України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її  права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Згідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Євпропейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді  справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема, Європейський суд  з прав людини розкриває принцип верховенства  права  через принцип юридичної визначеності, згідно якого остаточне рішення   суду в справі  не може піддаватися сумніву, навіть у разі заміни законодавства ( п.п.51-52 рішення у справі Рябих проти Росії від 25.07.2003 року). Крім цього, відповідно до роз’яснення Верховного суду України № 1-5\400 від 14.07.2006 року, наданого на підставі листа Урядового  Уповноваженого у справах європейського  суду з прав людини у справі «Качко проти України», реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення  спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не можу бути поставлена залежність від бюджетних асигнувань.

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації та гарантії, що є складовою конституційного права  на соціальний захист, а тому відповідно до ч.2ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є  загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань, щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри до держави,  що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності  керується Конституцією та законами  України, указами президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про пенсійний фонд України, затвердженому Постановою КМ України від 24.10.2007 року Хе1261 та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацію.

Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах є органами Фонду підвідомчими відповідно до головним управлінням Фонду в автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Судом встановлено, що з 01.01.2004 року набрав законної сили закон України  «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-4, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення перерахунку пенсій зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом  внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 даного Закону передбачено, що умови, норми  та порядок пенсійного забезпечення визнається виключно  законами про пенсійне забезпечення.

Право громадянин України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування».

Частинами 3-4 ст. 42 закону України „Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування” ( в первинній редакції) визначено, що у разі якщо застрахована особа  після призначенні пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Цього Закону.

Законом України № 2291-4 від 23.12.2004 року було внесено зміни до назви ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування»та доповнено ч.3, у зв’язку з чим вищенаведену ч.3 ст. 42 Закону, було вказано вважати   ч.4 зазначеного закону.

Пунктом 26 ст. 71  Закону України «Про державний бюджет України 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ч.4 ст. 42 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування».

Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року були внесені зміни в тому числі і до ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої у разі , якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу  після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що перердує року перерахунку пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнані неконституційними серед іншого і положення підпункту 10 пункту 35 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону Украхни „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими з 1.01.2008р. були внесені зміни до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування».

Конституційний Суд України дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і гпромадянина.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Київського району м. Одеси  та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

У зв’язку з тим, що позивач є працюючим пенсіонером та після попереднього перерахунку пенсії має більше 24 місяців страхового стажу, то має право  на  перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення ( попереднього перерахунку) пенсії, що передбачено ст. 42 Законом України «Про загально обов’язкове пенсійне страхування».

В  установленому законом порядку позивач звернувся до відповідача  з заявою про перерахунок пенсії,як працюючий пенсіонер, однак відповідач, визнаючи право  позивача на перерахунок пенсії в 2010 році з урахуванням стажу та заробітку, при цьому використав для перерахунку показник середньої заробітної плати працівників у розмірі 1197,91 грн, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року №1783 „Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян”.

Порядок здійснення зазначеного перерахунку був визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, проте Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси перерахунок позивачу був здійснений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсій, за 2007рік –1197, 91грн., не зважаючи на те, що 27.02.2009 року був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу у розмірі 1573,99грн., який застосовується при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2008 рік при визначенні пенсії у відповідності з Законом України „Про загальообов`язкове державне пенсійне страхування”.  

У відповідності до ч. 4  ст. 9 КАС  України  у разі невідповідності нормативно правового акта конституції України, закону України , міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту. Суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У відповідності до положеннями Конституції України та обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі закони, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених конституцією України.

Суд вважає, що проведений управлінням перерахунок пенсії позивачу у 2010 році, виходячи  із показників заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при призначення пенсії та їх перерахунку з урахуванням стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії, відповідно до роз’яснень спільного листа  Міністерства праці та соціальної політики України та пенсійного фонду України від 11.03.2009 року, тобто врахування показника заробітної плати для обчислення пенсії за 2007 рік у розмірі 1197,91грн. є безпідставним, як з огляду на недоведеність приписів  зазначених листів вимогам Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерства та інших органів виконавчої влади», так з огляду на положення принципу законності, визначених п.п.2-4 ст. 9 КАС України.

Таким чином, суд доходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у  перерахунку позивачу пенсії відповідно до підп.3 п.11 Постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28.05.2008 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування враховується для обчислення пенсії за 2008 рік, є протиправними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам закону, а тому позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так зі змісту ч.4 ст. 42 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»випливає, що для перерахунку пенсій застосовується показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Адже, якщо при перерахунку пенсії береться заробітна плата відповідно до абз.1 ч.1ст. 40, то, відповідно, має застосуватися і той показник середньої заробітної плати, який береться при призначенні пенсії із заробітку відповідно до цієї ж ч.1 ст. 40 Закону.

Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацію права на соціальний захист неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішенні конституційного Суду України зазначається, що пільги компенсації та гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права  на достатній рівень, тому  звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Відповідач не надав суду беззаперечних  доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що встановленні обмеження слід розцінювати як порушення категоричного імперативу, закріпленого ст.  22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян при прийнятті нових законів або внесення  змін до чинних законів.

За таких обставин суд вважає, що дії суб’єкту владних повноважень –УПФ України Київського району

м. Одеси при здійсненні ним владних управлінських функцій призвели до порушення законних прав та інтересів позивача на отримання ним правильно нарахованого пенсійного забезпечення  за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись 8,19,22,46,53,55,58,60,152 Конституції України,  ст.ст. 6-14, 17, 19, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254, 256 КАС України,   Законом України „Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, суд

                                                         ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду в Київському  районі м. Одеси щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 - неправомірними.

Зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 14.01.2011 року з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік відповідно до ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»з урахуванням вже виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси  апеляційної скарги   протягом десяти днів з дня проголошення постанови.   

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку   про апеляційне оскарження, якщо заяву  апеляційне скаргу не було подано.

          Суддя                                                                      Куриленко О.  М.