Справа №  2-915/11

РІШЕННЯ

Іменем України

             11.07.2011 року                                                                                      смт. Красногвардійське

            Красногвардійський  районний  суд  Автономної  Республіки  Крим  у  складі:  судді Шукальського В.В., при секретарі Петрукович Є.М.,

             За участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2; відповідача ОСОБА_3 та представника третьої особи ОСОБА_4                     

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини, третя особа сектор опіки та піклування служби в справах дітей Красногвардійської районної державної адміністрації, -     

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебуваючи зі відповідачем у фактичних шлюбних відносинах ІНФОРМАЦІЯ_2 року народила сина ОСОБА_6. Відповідач визнав дитину як свого сина. Позивачка з січня 2009 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та проживає у жилому приміщенні яке належить її батькам.

02.06.2011 року ОСОБА_3 викрав у неї сина ОСОБА_6 та повідомив ій, що дитину їй не поверне, оскільки дитині буде краще із батьком.

Позивачка одразу звернулася до Красногвардійського РВ ГУМВС про викрадання дитини, але їй повідомили, що перевірку проведуть, але також повідомили, що ОСОБА_3 також є батьком дитини та має однакові права із матір’ю.

Але з такими висновками вона не погоджується, оскільки вважає, що дитина повинна проживати разом із матір’ю, оскілки відповідач ОСОБА_3 раніше судимий, не працює та не зможе дати гідного виховання дитині, а тому просила визначити місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року з позивачкою АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 наполягали на позовних вимогах та пояснили, що від фактичних шлюбних відносин із відповідачем у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився син ОСОБА_6, якого відповідач визнав своєю дитиною. Враховуючи, що відносини між нею та відповідачем не склалися, то їх сім’я розпалася. 02.06.2011 року відповідач попросивши у позивачки дитину для погулянки, викрав її та відмовився повертати. На телефон відповідач не відповідав. Відповідач зловживає спиртними напоями та негативно характеризується, а тому просили позов задовольнити.          

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_8 позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно вони із позивачкою знаходилися у цивільному шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_6. З весни 2011 року позивачка пішла від нього з невідомих причин. 31.05.2011 року він прийшов до позивачки, щоб взяти сина на прогулянку та позивачка його віддала. Коли він прийшов до себе до дому, то побачив, що дитина якась сумна, він знає, що позивачка б’є дитину, а тому він вирішив забрати сина собі. Він знає, що позивачка хотіла забрати сина до Бахчисараю де вона буде проходити стажування, але він заперечував, щоб позивачка брала дитину із собою. Він офіційно не працює, підробляє вантажником та коли він знаходиться на роботі, то з дитиною залишається його мати. Він вважає, що у приміщенні де проживає позивачка, немає належних умов для виховання їх сина ОСОБА_6, оскільки у цій квартирі збираються всілякі безпритульні особи та пиячать. Він особисто вживає спиртні напої, але вважає, що помірно, також він був засуджений до умовного терміну, але цей термін давно сплив.                 

Представник служби в справах дітей у судовому засіданні пояснила, що у СДД зверталася позивачка із заявою про обстеження місця її місця проживання. Вони обстежили як житло позивачки так і житло відповідача та  умови проживання для дитині у квартирі відповідача дещо кращі, але з урахуванням віку дитини вона вважає, що дитині буде краще проживати із матір’ю.

Допитана на вимогу позивачки свідок ОСОБА_9 пояснила, що сторони знає як односельців. У них є дитина ОСОБА_9. Зі слів позивачки відповідач викрав у неї дитину та не повертає. Свідок працює у барі в с. Восход та за останні два тижні вона тричі бачила відповідача у стані сильного алкогольного сп’яніння у барі де він поводився неналежним чином.

Допитана на вимогу позивачки свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона знає сторони. Позивачка є її однокурсницею у Красногвардійському ПТУ № 42, а ОСОБА_8 був її хлопцем. У сторін є син ОСОБА_6 та зі слів позивачки зараз дитина знаходиться у відповідача. Вона знає, що відповідач бив позивачку коли вони проживали разом, навіть не стримував свою агресію, коли свідок находилася у їх компанії. Після нового року вона побачила у позивачки великий сінець на обличчі та позивачка їй пояснила, що це її вдарив відповідач через те, що однокурсник прислав їй СМС повідомлення з вітанням із Новим роком.

Допитана на вимогу позивачки свідок ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснила, що сторони вона знає. У сторін є спільна дитина ОСОБА_9, який у теперішній час проживає у відповідача, так як він забрав дитину у матері. Вона ходила із позивачкою до відповідача, а відповідач відмовився навіть показувати їй дитину. Нещодавно вона була свідком як на вулиці відповідач прогулюючись із дитиною та перебуваючи у стані сп’яніння, відмовився віддавати дитину матері. Після чого підбігли батьки відповідача та влаштували на вулиці страшний скандал, тягли дитину за руки. Позивачка не стала жити з відповідачем через його агресивну поведінку щодо неї.

Допитана на вимогу відповідача свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона є матір’ю відповідача, а позивачка її колишня невістка. У сторін від спільного проживання є син ОСОБА_6. До 31.05.2011 року дитина жила із матір’ю, а потім її син забрав дитину до себе, так як дитина хворіла, але офіційно до лікарні вони не зверталися та лікувалися на дому.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи встановлено, що сторони знаходилися у фактичних шлюбних відносинах та є батьками малолітнього  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 6)

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно з ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.

Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» також передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання  з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із ч.1 та 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_6, 2009 року народження, після 02.06.2011 року, тобто після припинення шлюбних відносин між сторонами, проживає із батьком, який не дійшовши згоди з матір’ю дитини, позивачки по справі, про місце проживання дитини, на власний розсуд вирішив, що дитині буде краще проживати із ним, та утримує дитину у себе, на неодноразові прохання матері, віддати дитину не реагує.

Як позивачка, так і відповідач за місцями свого проживання характеризуються задовільно (а.с. 11, 19), а за місцем навчання позивачка характеризується позитивно. (а.с. 17)

Відповідач стверджує, що у квартирі де проживає позивачка не створено умов для проживання дитини та що мати б’є дитину, але суд вважає, що ці твердження нічим не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях, що відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України не допускається.

Відповідно до акту обстеження умов проживання по АДРЕСА_1 Красногвардійського району АР Крим, умови для проживання та виховання дитини задовільні. (а.с. 20 - 21)

З урахуванням віку малолітньої дитини сторін, а також особистих відносин між сторонами які не можуть дійти згоди про місце проживання дитини суд вважає, що позов має бути задоволений у повному обсязі.

На підставі ч.3 ст. 51 Конституції України, ст.ст. 7, 141, 153, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст. 15 Закону України „Про охорону дитинства”, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 – 215  ЦПК України, суд –       

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, із його матір’ю ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя

          Справа № 2 –915/2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

          Іменем України

(вступна та резолютивна частина)

11 липня 2011 року                                                                               смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шукальського В.В., при секретарі Петрукович Е.М.,

За участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2; відповідача ОСОБА_3 та представника третьої особи ОСОБА_4            

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини, третя особа сектор опіки та піклування служби в справах дітей Красногвардійської районної державної адміністрації, -

На підставі ч.3 ст. 51 Конституції України, ст.ст. 7, 141, 153, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст. 15 Закону України „Про охорону дитинства”, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 –215  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, із його матір’ю ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: