Справа № 2-а-860/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2011 року                                                                 м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

          головуючого - судді Матяш Т.Л.,

          при секретарі – Мамончик Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України м.Білгород-Дністровський про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,  

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України м.Білгород-Дністровський про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

Позивачка в судове засідання не з'явилась, але надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просила слухати справу в її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

           Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1,             ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18.11.2004 року, який набув чинності 01 січня 2006 року, являється дитиною війни, що підтверджується відповідним штампом у пенсійному посвідченні позивачки.

          Згідно ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

          Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачка, як дитина війни, має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії (довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії) у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 року дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2006 рік та відновлено з 02.04.2006 року відповідно до Закону України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону  України «Про державний бюджет України на 2006 рік», у зв'язку з виключенням пункту 17 статті 77 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 року.

Пунктом 12 статті 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.111 цього Закону.

          Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними.  

          Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Рішенням Конституційного Суду України №10-рп2008 від 22.05.2008 року зазначено, що положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

          Отже дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка передбачає дітям війни підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008 року та діє по теперішній час.   

          Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09 липня 2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Згідно ст.52 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі: з 01 січня 2010 року - 695 грн., з 01 квітня 2010 року –706 грн., з 01 липня 2010 року – 709 грн., з 01 жовтня 2010 року –723 грн., з 01 грудня 2010 року –734 грн.

          Відповідно до ст.70 «Про державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених          за відповідними бюджетними програмами.

          Статтею 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»установлено у 2011 році прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 750 грн., з 01 квітня - 764 грн., з 01 жовтня - 784 грн., з 01 грудня - 800 грн.

          Судом же встановлено, що впродовж 2010-2011 років позивачка отримувала підвищення до пенсії у розмірі 49 грн. 80 коп., що не відповідає розміру підвищення, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Таким чином, в період дії зазначеної норми в порушення принципу пріоритетності законів, як нормативних актів вищої юридичної сили, над підзаконними актами, якими є постанови КМУ, відповідач нараховував та виплачував позивачці підвищення до пенсії не у розмірі, встановленому ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а у розмірі, встановленому підзаконним актом –Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28 травня 2008 року, яка суттєво звужує право позивачки щодо розміру належного підвищення.

Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню за період з 20.10.2010 року по  19.04.2011 року включно.

Керуючись ст.ст.71, 86, 99, 103, 158 ч.1, 159, 160 ч.1-3, 161, 163 КАС УКраїни, суд -

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України м.Білгород-Дністровський про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»- задовольнити частково.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України м.Білгород–Дністровський нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 20.10.2010 року по 19.04.2011 року включно (з урахуванням фактично виплачених та отриманих позивачкою сум допомоги).

          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя