ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"11" лютого 2008 р. | справа № 20-7/461 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”
(01030, м. Київ, вул. Т. Шевченка, 18)
(філія - Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком”: 03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 3)
в особі Севастопольської філії
(99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15)
до відповідача: Комунального підприємства „Благоустрій”
Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48)
про стягнення заборгованості по Договору № 560 від 07.02.2005 про надання послуг електрозв’язку в сумі 199,42 грн., з яких: 188,34 грн. –основний борг, 5,46 грн. –індекс інфляції, 1,31 грн. –3 % річних, 4,31 грн. –пеня,
Суддя Г.П. Ілюхіна
Представники сторін:
Від позивача - Шевченко В.О., представник, довіреність № 3785 від 16.12.2005,
Від відповідача - Стародубцев Д.С., представник, довіреність № 2 від 29.10.2007,
Суть спору:
27.11.2007 (вх.№ 3998) Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Севастопольської філії звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Міський житловий фонд” про стягнення заборгованості по Договору № 560 від 07.02.2005 про надання послуг електрозв’язку в сумі 199,42 грн., з яких: 188,34 грн. –основний борг за період з березня по червень 2007 року, 5,46 грн. –індекс інфляції за період з 01.05.2007 по 31.08.2007, 1,31 грн. –3 % річних за період з 21.04.2007 по 31.08.2007, 4,31 грн. –пеня за період з березня по серпень 2007 року, з посиланням на статтю 625 Цивільного кодексу України, статтю 36 Закону України „Про телекомунікації” (арк.с.3-4).
Ухвалою суду від 28.11.2007 порушено провадження у справі (арк.с.1-2).
Ухвалою суду від 24.01.2008 в порядку частини четвертої статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору по справі до 24.02.2008, в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України замінено відповідача: Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Міський житловий фонд” на його правонаступника: Комунальне підприємство „Благоустрій” Севастопольської міської Ради (арк.с.69-70).
Відповідач письмового відзиву та витребуваних документів не надав.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки надані позивачем в матеріали справи докази в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
· 07.02.2005 між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Севастопольської дирекції (Підприємство зв’язку) та Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Міський житловий фонд” (з 12.09.2007 - Комунальне підприємство „Благоустрій” Севастопольської міської Ради) (Споживач) укладено договір № 560 про надання послуг електрозв’язку, згідно з яким Підприємство зв’язку надає послуги електрозв`язку, перераховані в Додатку № 1, безплатні послуги, перераховані в Додатку № 2, Споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (пункти 1.1, 3.2.8 Договору) (арк.с. 86-91).
Копія Договору № 560 від 07.02.2005, що міститься на аркушах справи 11-16 не відповідає оригіналу Договору в частині пункту 7.1 Договору.
· 12.09.2007 рішенням VII сесії V скликання Севастопольської міської Ради № 2705 Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Міський житловий фонд” перейменовано в Комунальне підприємство „Благоустрій” Севастопольської міської Ради (арк.с.61).
· 04.10.2007 на підставі рішення № 10771070010000316 Ленінською районною державною адміністрацією здійснено перереєстрацію Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Міський житловий фонд” на Комунальне підприємство „Благоустрій” Севастопольської міської Ради, яке станом на 07.12.2007 значиться в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 03360472 (арк.с.32).
· 10.01.2008 платіжним дорученням № 11 відповідачем оплачені надані телекомунікаційні послуги по рахунку № 5073 від 30.11.2007 в сумі 709,73 грн. (арк.с.51).
· 23.11.2007 вих.№ 26-649, 21.01.2008 вих.№26-32 позивач направляв відповідачу Акти звірки взаєморозрахунків, від складення і підписання яких відповідач ухилився, про що позивач надав докази (арк.с. 35-37, 56-58).
Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач не виконав своєчасно зобов`язання по оплаті отриманих послуг електрозв`язку по договору з позивачем, у зв’язку з чим його заборгованість за період з березня по червень 2007 року за надані послуги по договору № 560 склала 188,34 грн., яка підлягає стягненню повністю, так як згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.
Правовідносини сторін регулюються статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтею 36 Закону України “Про телекомунікації”.
Відповідно до статті 36 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.
У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.
Відповідно статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статей 527, 530 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Позивачем на суму простроченої заборгованості нараховано індекс інфляції за період з 01.05.2007 по 31.08.2007 в розмірі 5,46грн. та 3% річних за період з 21.04.2007 по 31.08.2007 в розмірі 1,31 грн., які також підлягають стягненню.
Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.8 Договору передбачено, що в разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа, що настає після розрахункового періоду), Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
Відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання по договору № 560 в частині оплати наданих та отриманих послуг, у зв’язку з чим на підставі пункту 5.8 Договору позивачем нарахована відповідачу пеня за період з березня по серпень 2007 року в сумі 4,31 грн., яка підлягає стягненню повністю.
Заборгованість підтверджується матеріалами справи, а відповідач не скористався своїм правом, письмового відзиву і заперечень, контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості не надав, від проведення звірки взаєморозрахунків ухилився.
Надане відповідачем платіжне доручення № 11 від 10.01.2008 не може вважатись доказом оплати заборгованості по цій справі, так як цей платіж здійснено за поточну заборгованість за надані телекомунікаційні послуги по іншому рахунку.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При вищезазначених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 199,42грн., з яких: 188,34грн. –основний борг, 5,46грн. - індекс інфляції, 1,31грн. - 3% річних, 4,31грн. - пеня.
Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтею 36 Закону України “Про телекомунікації”, статтями 22, 25, 33, 34, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
Вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства „Благоустрій” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48, ідентифікаційний код 03360472, п/р № 26009945238711 в Севастопольській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, ідентифікаційний код 01190103, п/р 260042247 в СФ АППБ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324504) заборгованість за послуги зв`язку в сумі 188,34 грн., індекс інфляції - 5,46 грн., 3% річних –1,31 грн., пеню – 4,31 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано,
в порядку ст. 84 ГПК України
18.02.2008