2-2261/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 року                                                                                                    місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді    Шиян  В.  В.

при секретарі     Кульбачній В.В.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво. В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилались на те, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить їм на праві власності по Ѕ частині на підставі договору дарування від 07 вересня 1993 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої маріупольської держнотконтори Одерій Г.В., та на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 грудня 2007 року, виданого Четвертою маріупольською держнотконторою. Земельна ділянка, на якій розташоване дане домоволодіння площею 496 кв. м виділялась попередньому власнику – ОСОБА_4 У подальшому ними самовільно, без належним чином оформленого дозволу був побудований гараж літ. Ж-1. Вважають, що права та інтереси інших осіб не порушуються, оскільки даний гараж відповідає державним будівельним нормам. Своєчасно дана будівля не була введена в експлуатацію у зв’язку з юридичною неграмотністю. Просили суд визнати за ними право власності на самовільно побудований гараж літ. Ж-1, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1.            

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, та дали пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.    

Представник відповідача - Маріупольської міської ради, у судове засідання не з явилася, від якої до суду надійшла заява з проханням справу розглянути без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.  

Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Ѕ частина домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування  від 07 вересня 1993 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори Одерій Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-39005, інша Ѕ частина зазначеного будинку належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 грудня 2007 року, виданого Четвертою маріупольської державною нотаріальною конторою. Право власності зареєстровано в Маріупольському БТІ, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно.

Земельна ділянка площею 0, 496 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно квартальної зйомки № 1318а, затвердженої виконкомом міської ради від 30 грудня 1956 року, протокол № 15, земельні ділянка за вказаною адресою зареєстрована за ОСОБА_4, що підтверджується довідкою Маріупольського БТІ № 4353 від 24 червня 2011 року.   

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).    

При обстеженні домоволодіння АДРЕСА_1 техніком БТІ було виявлено факт самовільного будівництва гаражу літ. Ж-1, що підтверджується довідкою Маріупольського бюро технічної інвентаризації № 98 від 05 квітня 2011 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 376 ЦК України, жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи від 24 червня 2011 року, невідповідність вимогам пунктів 3.24* та 3.25* ДБН 360-92** „Градобудівництво. Планування та забудова міських та сільських поселень” до розміщення гаражу літ. Ж-1, погіршує здійснення догляду за будівлею та виконанням поточного ремонту, але не погіршує технічного стану будівлі. Несучі та огороджуючі конструкції гаражу літ. Ж-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться у задовільному технічному стані та можуть експлуатуватись у подальшому, технічний стан будівельних конструкцій гаражу літ. Ж-1 забезпечує їх безпечну та надійну експлуатацію.     

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.  

З урахуванням наведеного суд вважає  можливим  задовольнити позовні вимоги  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.

На підставі ч. 1, 5 ст. 376 , ч. 1 ст. 377 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд -

                                                                                  В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво  - задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на самовільно побудований гараж літ. Ж-1, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з  дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому зсіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: