Справа  4-с-21/11       

                                                                 У Х В А Л А

                    12.05.2011     року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області  у складі

                 головуючого судді                                             Чумак Н.О.

                 при секретарі                                                      Хачатурян М.Ю.

                 за участю:

                  заявника                                                         ОСОБА_1

         представника заявника  адвокат                 ОСОБА_2

         державного виконавця                                 ОСОБА_4  

                                                                                Сігай А.О.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №8 в приміщенні суду в м.Кривому Розі цивільну справу за скаргою  ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4, -

                                                              В с т а н о в и в:

                  Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4. В  обґрунтування своїх вимог посилався та що, в провадженні Центрально - Міського відділу   державної   виконавчої   служби   Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області знаходився виконавчий лист № АЕ  -389 від 17 листопада 1999 року, виданий Жовтневим судом м. Луганська   про стягнення з ОСОБА_1 на  користь ОСОБА_5 аліментів на  утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі 1\4 частини  з усіх   видів   заробітку ( доходу)   боржника.

         Державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4 було  відкрито виконавче провадження і 10 січня 2005 року винесена постанова про арешт  майна боржника і оголошення заборони на його відчуження з метою погашення боргу по аліментам накладено арешт на все майно ОСОБА_1, а саме транспортні засоби, які належать боржникові. Він вважає дії державного виконавця  неправомірними з наступних підстав. Згідно довідки без номера і дати, виданої за підписом начальника Центрально-Міського виділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Носача П.Г. виконавче провадження, згідно виконавчого листа АЕ ЗА №389 від 17.11.1999 року виданого Жовтневим судом м. Кривого Рогу (потрібно було вказати м. Луганська), 11.11.2003 року направлено державним виконавцем до Дзержинського відділу державної виконавчої служби КМУЮ за місцем отримання пенсії, згідно п. 10 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Цю відповідь отримала ОСОБА_5 на свою скаргу. Ця інформація була підтверджена і на скаргу ОСОБА_5 до прокуратури Центрально-міського району м. Кривого Рогу. За вих.№28\5433 від 17.11.2008 року прокурор Центрально-міського району м. Кривого Рогу ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5, що проведеною перевіркою встановлено, що виконавчий лист від 17.11.1999 року, виданий Жовтневим судом у. Кривого Рогу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 направлено до Дзержинського відділу державної виконавчої служби КМУЮ Дніпропетровської області, а також вказано на те, що виконавче провадження, яке знаходилося в Центрально - Міському відділі ВДВС КМУЮ Дніпропетровської області, було закінчено в 2003 році та знищено.

           На протязі 2009 -2011 років він звертався до Криворізького МРЄВ з заявою про зняття належних йому транспортних засобів з обліку, йому пояснювали, що на його майно накладено арешт державним виконавцем і потрібно зняти накладений арешт. З 2009 року по теперішній час неодноразово звертався до Центрально - Міського відділу ВДВС Криворізького МУЮ Дніпропетровської області просив повідомити його на підставі чого накладено арешт на його майно (вх №. від 12.01.2009 року) та просив зняти арешт. З 7.02.2011 року він кожного приймального дня та тричі письмово ( 7.02.2011, 3.03. 2011 року, 10.03.2011 року) звертався до Центрально-Міського ВДВС Криворізького МУЮ Дніпропетровської області, просив видати йому постанову про скасування арешту і закінчення виконавчого провадження, але відповіді не отримав до теперішнього часу .

            Листом за вих. №2343 від 21.02.2011 заступник начальника Центрально-Міського ВДВС КМУЮ Дніпропетровської  області повідомив його, що виконавчий лист №АЕ № 389 від 17.11.1999 року, виданий Центрально-Міським районним судом  про стягнення аліментів з нього аліментів на користь ОСОБА_5 перебував на виконанні у державного виконавця з 2004 по 2006 рік. У 2006 році виконавче провадження було завершене, а в 2010 році виконавче провадження було знищено. Ознайомившись з відповіддю він зрозумів, що державні виконавці Центрально - Міського відділу ДВС КМУЮ Дніпропетровської області  надали йому недостовірну інформацію, тому, що ніколи Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу не виносив рішення про стягнення з нього аліментів  на користь ОСОБА_5 Був лише судовий процес 17.11.1999 року у Жовтневому суді м. Луганська, який ухвалив рішення про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_5 номер виконавчого листа АЕ - 389 від 17.11. 1999 року на який   посилався у   своїй відповіді начальник  Центрально-Міського ВДВС КМУЮ Дніпропетровської області і номер виконавчого листа, на підставі чого накладено арешт на його майно згідно постанови від 10.01.2005 року, винесеної державним виконавцем ОСОБА_4 ідентичні. Інформація, викладена у листі за  вих.№2343 від 21.02.2011 року за підписом заступника  начальника Центрально-Міського ВДВС КМУЮ Дніпропетровської області  про те, що у цьому   відділі знаходилось виконавче   провадження по виконанню судового рішення   про стягнення з  нього  аліментів  на   користь ОСОБА_5  з 2004 по 2006 рік і було знищено у 2010 році є неправдивою, тому що   раніше у листі без номера  та  дати ,    наданого як  відповідь на його звернення, за підписом  начальника Центрально - Міського ВДВС КМУЮ Дніпропетровської області Носача П.Г. було повідомлено, що 11.11.2003 року це виконавче провадження було направлено до Дзержинського відділу державної виконавчої служби  м.  Кривого  Рогу. З  цих двох протилежних листів він зрозумів, яким чином і чому 10.01.2005 року державний    виконавець Центрально-Міського ВДВС КМУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_4 винесла  постанову про арешт майна боржника на оголошення заборони  на  його відчуження  по  примусовому виконанню  виконавчого листа АЕ№389 від 17.11.1999 року виданого Жовтневим судом   м. Кривого Рогу , про арешт   його майна мого з метою погашення  боргів по аліментам і чому його своєчасно не зняла. У зв’язку з тим, що у нього не було постанови державного виконавця, на підставило накладено арешт на його майно він не міг звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця тому  звертався до Криворізького МРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, після чого його повідомили, що арешт на його майно накладено згідно постанови Центрально - Міського ВДВС Криворізького МУЮ Дніпропетровської області від 10.01.2005 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження. На підставі цих даних працівниками Криворізького ВРЕР ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області  в комп’ютерну базу даних було введено накладення арешту на транспортні засоби, які належать йому  на праві власності та повідомлено, що постанова про зняття арешту з майна ОСОБА_1, який було накладено постановою Центрально - Міського ВДВС Криворізького МУЮ від 10.01.2005 року на адресу Криворізького ВРЕР ДАІ ГУМВС в Дніпропетровській області не надходила. До листа була надана ксерокопія постанови  від 10.01.2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Вважає, що він з поважних причин не зміг оскаржити незаконні дії державних виконавців Центрально - Міського ВДВС КМУЮ в Дніпропетровській області у встановлений законом строк, тому що він неодноразово звертався до них з питання підстави накладення та зняття арешту на майно, але відповіді не отримав до теперішнього часу. Лише після того як він 11 березня 2011 року отримав копію постанови він звернувся до суду. Вважає дії державного виконавця неправомірними, державний виконавець порушив ст.55 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не повідомила його про арешт  майна боржника, копію постанови на його адресу не надсилав, а після того дитині виповнилося дитині 18 років не вирішила  питання про зняття арешту. Державний виконавець керуючись ст.37,38 Закону України «Про виконавче провадження» повинна була винести постанову про закінчення виконавчого провадження і одномоментно вирішити питання про припинення арешту майна боржника –скасувати  арешт з автотранспорту та направити постанову до Криворізького відділення РЕР ДАІ  УМВС України в Дніпропетровській області. Тому заявник просив суд винести рішення, яким визнати неправомірними дії державного виконавця Центрально-Міського ВДВС Криворізького МУЮ в Дніпропетровській ОСОБА_4 при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.01.2005 року при примусовому  виконанні виконавчого листа АЕ №389, виданого 17.11.1999 року Жовтневим районним судом  м. Луганська) про стягнення аліментів у розмірі 1\4 частини з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 з метою погашення боргу по аліментам та накладення арешту на все майно ОСОБА_1, а саме транспортні засоби, які належать  боржнику та зобов’язати державного виконавця Центрально - Міського ВДВС Криворізького МУЮ в Дніпропетровській області ОСОБА_4 або іншу  посадову особу Центрально-Міського ВДВС Криворізького МУЮ в Дніпропетровській області постанову про зняття арешту з майна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який було накладено постановою Центрально-Міського ВДВС Криворізького МУЮ в Дніпропетровській області від 10.01.2005 року, про що повідомити Криворізьке ВРЕР ДАІ ГУМВС їй в Дніпропетровській області або поновити його порушені права шляхом винесення ухвали про зняття арешту з майна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і накладеного постановою Центрально-Міського ВДВС Криворізького МУЮ в Дніпропетровській від 10.01.2005 року, про що повідомити Криворізьке ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області.

                 Державний виконавець Сігай  А.О. із скаргою ОСОБА_1 не згода, суду пояснила, що дійсно  виконавчий лист АЕ №389 від  17 листопада 1999 року, виданий Жовтневим судом м. Луганська про стягнення аліментів у розмірі ј частини з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 перебував на виконанні у Центрально-Міському відділ державної виконавчої служби криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області у 2003 році та згідно відмітки управління  юстиції Дніпропетровської області у 2003 році та згідно відмітки державного виконавця, зробленої в журналі обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві, 11 листопада 2003 року виконавче провадження було  завершене, відповідно до п.10 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ направлено державним виконавцем для подальшого  виконання до Дзержинського ВДВС. Виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_1 надійшов до Центрально-Міського ВДВС вдруге і перебував на виконані з 2004 року по 2006 рік, і згідно відмітки державного виконавця, зробленої в журналі обліку виконавчих  проваджень, переданих державному виконавцеві ,у 2006 році виконавче провадження було завершено, відповідно до ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Станом на 2006 рік та 2010 рік відповідно, закінчився термін зберігання  завершених  виконавчих проваджень  з виконання виконавчого листа №АЕ-389 від 17 листопада 1999 року, виданого Жовтневим судом м. Луганська про стягнення аліментів у розмірі ј частини з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 та вищевказані виконавчі провадження були знищені. Накладення арешту на транспортні засоби заявника було в рамках  примусового виконання виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5На всі звернення ОСОБА_1 було надано відповіді, крім того він особисто отримав їх 21 березня 2011 року. 06 квітня 2011 року державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з усього рухомого майна боржника, відповідно до вимог ст.60  Закону України «Про виконавче провадження», яку направлено до відома ОСОБА_1 та для виконання до  Криворізького ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області. Тому в задоволенні скарги ОСОБА_1 просили відмовити.

                Суд, вислухавши пояснення заявника, пояснення державних виконавців ОСОБА_4 та А.О.Сігай, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що вимоги за скаргою такими,що не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

            Відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати  заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», неупереджено, своєчасно, повно вчиняти  виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання  рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення с успосіб і порядок, визначений виконавчим документом, надає сторонам  виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання… Державний виконавець  при здійсненні виконавчого провадження має право  накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

                    Як встановлено в судовому засіданні   виконавчий лист АЕ №389 від  17 листопада 1999 року, виданий Жовтневим судом м. Луганська про стягнення аліментів у розмірі ј частини з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 перебував на виконанні у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області у 2003 році та згідно відмітки Управління  юстиції Дніпропетровської області у 2003 році.

             Згідно відмітки державного виконавця, зробленої в журналі обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві, 11 листопада 2003 року виконавче провадження було  завершене, відповідно до п.10 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ направлено державним виконавцем для подальшого  виконання до Дзержинського відділу ДВС.

                       Виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_1 надійшов до Центрально-Міського ВДВС вдруге і перебував на виконанні в Центрально-Міському відділі ДВС з 2004 року по 2006 рік.

                В рамках примусового  виконання виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5,10 січня  2005 року державним виконавцем Центрально-Міського відділу ДВС ОСОБА_4 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку для виконання було направлено до Криворізького ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області.

           Згідно відмітки державного виконавця, зробленої в журналі обліку виконавчих  проваджень, переданих державному виконавцеві у 2006 році виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_5 .було завершено, відповідно до ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

                Станом на  2011 рік, закінчився термін зберігання  завершених  виконавчих проваджень  з виконання виконавчого листа №АЕ-389 від 17 листопада 1999 року, виданого Жовтневим судом м. Луганська про стягнення аліментів у розмірі ј частини з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 та вищевказані виконавчі провадження  відповідно до п.п.9.9. «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби»,яким передбачено строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить  три роки, відповідно до наказу № 11 від 11 січня 2010 року, вказане виконавче провадження  було знищено, що вбачається з відповіді  Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 04 травня 2011 року № 6799.

            На всі звернення ОСОБА_1 до Центрально-Міського  відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області з приводу зняття арешту виконавчою службою були направлені відповіді на  адресу  заявника, вказаною в заяві-АДРЕСА_1- на заяву від 07 лютого 2011 року  було надіслано відповідь 21 лютого 2011 року за № 2343,на заяву від 03 березня 2011 року було надіслано відповідь 11 березня 2011 року за № 3829,на заяву від 21 січня 2009 року  було надіслано відповідь 15 січня 2009 року за № 183.Крім того копію відповіді отримано особисто ОСОБА_1 21 березня 2011 року.

        Згідно ст.386 Цивільного процесуального кодексу України скаргу на дії державного виконавця може бути  подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася  або повинна була дізнатися про порушення її прав  чи свобод. Пропущений  з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.

            Заявник вказує, що він з поважних причин не зміг оскаржити незаконні дії державного виконавця Центрально-Міського відділу ДВС у встановлений законом строк, тому що він неодноразово звертався до них з питання «підстави  накладення арешту на майно, з питання  зняття арешту на майно, але  відповіді  не отримав до теперішнього часу,…жодна з його письмових заяв з 2009 року не була розглянута по суту належним чином, ні на одну із заяв не було дано належної відповіді…». Але в скарзі заявник вказує, що ще в лютому місці 2011 року заступник начальника  Центрально-Міського ВДВС листом № 2343 від 21 лютого 2011 року повідомив його в 2004-2006 роках в Центрально-Міському відділі ДВС перебував на примусовому виконанні виконавчий лист про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_5, а з скаргою заявник звернувся до суду  15 березня  2011 року, питання про поновлення строку звернення до суду заявник не ставить.

                 Крім того, на час розгляду справи в суді державним виконавцем 06 квітня 2011 року винесено постанову про зняття арешту з всього рухомого майна боржника, відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», яку направлено для виконання до Криворізького ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області. Копію постанови також було направлено і заявнику. Згідно відповіді Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 04 травня 2011 року за № 6800 вбачається, що постанова від 06 квітня 2011 року прийнята  до виконання та будь-яких обтяжень на транспортні засоби ОСОБА_1 не існує.

                   Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 208, 209, 212-215, 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

                                                            У х в а л и в :

                  В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4 - відмовити.

  Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку  до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом п’яти  днів  з дня проголошення ухвали суду апеляційної скарги.  

                      Головуючий суддя                                            Н.О. Чумак