ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" лютого 2008 р. | Справа № 6/8912 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський цукровий завод" м. Старокостянтинів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" м. Хмельницький
про розірвання договору та відшкодування шкоди в розмірі 64500 грн.
Суддя Танасюк О.Є.
Представники сторін:
позивача - Ільчишина Л. В. за довіреністю № 14/1-12/07 від 14.12.2007 р.,
відповідача - не з'явився.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору №10 від 01.04.2007р. та відшкодування шкоди на загальну суму 64 500, 00 грн.
Повноважний представник позивача у судовому засіданні пояснив, що по усній домовленості між сторонами, ТОВ „Агроекспорт” зобов'язувався поставити позивачу метал згідно виставленого рахунку та договору №1 від 01.04.2007р., в кількості 18 тонн на суму 64750,00 грн. При цьому, позивачу було сплачено вартість металу в сумі 64500 грн., що підтверджено банківською випискою.
Проте, на протязі домовлених сторонами 5-ти банківських днів, товар не було поставлено позивачу.
Крім того вказує, що позивач в порядку п. 2 ст. 530 ЦК України вимагав від ТОВ "Агроекспорт" поставити оплачений ним метал у строк не пізніше 20.08.2007р., проте металу відповідачем поставлено не було, тому позивач був змушений придбати необхідний йому метал у іншого постачальника, що призвело до втрати позивачем грошових коштів в сумі 64500 грн. За таких обставин, просить суд розірвати договір та відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 64500 грн.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваного судом письмового відзиву не подав, що не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі документами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Між ТОВ „Старокостянтинівський цукровий завод” с. Веснянка Старокостянтинівського району (покупцем) та ТОВ Агроекспорт” м. Хмельницький (продавцем) було укладено договір №10 від 01.04.2007р., згідно якого сторони домовились про поставку 20 тонн металу загальною вартістю 64500 грн.
Згідно рахунку-фактури №СФ-17 від 28.03.2007р. позивачем 13.04.2007р. було проведено попередню оплату металу в сумі 64500 грн., що підтверджено випискою банківського рахунку.
У зв’язку із тим, що відповідач не провів поставку металу, а договором №10 від 01.04.2007р. сторони не обумовити строки поставки, позивач листом №275 від 14.08.2007р. звернувся до відповідача з вимогою виконати зобов’язання по поставці 20 тон металу не пізніше 20 серпня 2007р.
Однак, вимога позивача про поставку товару залишена відповідачем без відповіді та задоволення, а товар в обумовлені строки не було поставлено.
У зв’язку з тим, що позивач втратив інтерес до товару, який мав би бути поставлений згідно з договором №10 від 01.04.2007р., тому просить суд розірвати вказаний договір та відшкодувати позивачу 64500 грн. завданої шкоди.
Аналізуючи надані по справі докази та пояснення сторони, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що договором №10 від 01.04.2007р. сторони не обумовили строк виконання зобов’язань, а, оскільки позивачем виконано зобов’язання по оплаті вартості товару в повному обсязі (сплачено кошти в сумі 64500 грн., що підтверджено випискою із банківського рахунку), позивач в порядку ч.2 ст. 503 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою про поставку відповідачем обумовленого товару (лист №275 від 14.08.2007р.).
При цьому, згідно ч.2 ст. 530 ЦК України передбачено, у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, згідно ч.2 ст. 693 ЦК України передбачено, що у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Крім того, ч.2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про розірвання договору та відшкодування шкоди в розмірі 64500 грн. обґрунтовані матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню.
При цьому, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 530, 623, 651, ЦК України, ст. 174, 175, ь193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, -
в и р і ш и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський цукровий завод" м. Старокостянтинів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", м. Хмельницький про розірвання договору та відшкодування шкоди в розмірі 64 500 грн. задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроекспорт”, вул. Курчатова, 103 , р/р2260017726 в ХОД Райффайзен банк Аваль, МФО 315966, Код 32342581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Старокостянтинівський цукровий завод” с. Веснянка Старокостянтинівського району (р/р26006052403852 в КБ „Приватбанк” м. Хмельницький, МФО 315405, код 33159037) 64500 грн. (шістдесят чотири тисячі п’ятсот гривень 00 коп.) шкоди, 730 грн. (сімсот тридцять гривень 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) за інформаційне технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддруковнао 3 прим.