ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" лютого 2008 р. Справа № 05/39
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., секретаря судового засідання Холодної Л. В. , за участю представників:
від позивача: Криворотька В.М. - за довіреністю;
від відповідача 1: Літовкіної Л.В. - за довіреністю;
від відповідача 2: не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Черкаського міського центру зайнятості
до виконавчого комітету Черкаської міської ради та КП "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації"
про визнання права власності та зобов"язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Черкаським міським центром зайнятості (далі - позивач) заявлено позов до виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - відповідач 1) та Комунального підприємства "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" (далі - відповідач 2) про визнання права власності на гаражі площею 56 кв.м. по вул. Гоголя, 330, зазначені під літ. Б та В та зобов"язання відповідачів належним чином оформити право власності за позивачем на вищевказані гаражі та видати відповідне свідоцтво.
Представник позивача позов в судовому засіданні підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач 1 у відзиві на позов зазначив, що відмова позивачу про оформлення права власності на вказані гаражі мотивована тим, що позивачем не надано правоустановлюючих документів, передбачених додатком № 1 до Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Представник відповідача 1 у судовому засіданні зазначені у відзиві на позов заперечення підтримала.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з"явився. До суду надайшло клопотання відповідача 2 про розгляд справи без участі його представника.
Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 26.03.1991 р. № 89 був створений на базі існуючого центру по працевлаштуванню населення Черкаський міський центр зайнятості.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 27.04.1994 р. № 147 позивачу було надано дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт з метою розміщення гаражу для службових автомашин центру зайнятості на території, що передана рішенням міськвиконкому № 224 від 01.07.1992 р. для будівництва блоку приміщень міського центру зайнятості.
Земельна ділянка 0,1775 га надана позивачу у постійне користування для адмінбудинку по вул. Гоголя, 330, відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 28.12.2001 р. № 1656 (державний акт на право постійного користування землею № 441 від 29.03.2002 р.).
Позивачем самочинно збудовано два гаражі для службових автомобілів на земельній ділянці площею 0,18 га по вул. Гоголя, 330, яка передана під забудову приміщення адмінбудинку.
14.08.2007 р. відповідачем 2 складено план земельної ділянки по вул. Гоголя, 330, в якому за літерами "Б" та "В" значаться гаражі площею 56 кв.м. Загальна площа земельної ділянки складає 0,1775 кв.м.
Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на самочинно збудовані гаражі, оскільки відсутні підстави, передбачені розділом 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Згідно з ст. 392 ЦК України, власник майна може пред"явити позов про визнання його права влапсності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з частиною п"ятою цієї ж статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Позивач на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 28.12.2001 р. № 1656 отримав Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1775 га за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 330, тобто позивач є власником вказаної земельної ділянки. Самочинно збудовані позивачем гаражі не порушують інтереси інших осіб.
Згідно з повідомленням управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.01.2008 р. № 373/14, рішенням Черкаської міської ради від 27.04.1994 р. № 147 позивачу був наданий дозвіл на будівництво гаражів для службового автотранспорту по вул. Гоголя, 330, а також був отриманий Державний акт на право постійного користування землею від 29.03.2002 р., на якій розміщені вищезгадані гаражі.
У зв"язку з тим, що у 1994 р. Інспекції державного архітектурного контролю не було, Державний Акт на прийом в експлуатацію гаражів по вул. Гоголя, 330 не надавався, тому свідоцтво про право власності надано тільки на адмінбудинок міського центру зайнятості населення.
Гаражі знаходяться в задовільному стані, виконані згідно до вимог ДБН, та не погіршують єдиного комплексного вигляду будівлі.
Виходячи з вищенаведеного, позов в частині визнання права власності підлягає до задоволення.
В ішій частині позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно є похідним від рішення про визнання права власності і видається на підставі цього рішення. Позивачем не надано доказів про відмову відповідача 2 видати свідоцтво про право власності.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивач звільняється від сплати державного мита при зверненні до суду з позовними заявами. Разом з тим, згідно з роз"ясненням Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.1998 р. "Про деякі потиння практики застосування розділу VІ Господарського процесуального Кодексу України", з подальшими змінами та доповненнями, зазначені у ст. 4 вищеквказаного Декрету позивачі та відповідачі не сплачують державне мито при зверненні до суду у зв"язку з виконанням своїх повноважень. Якщо ж згадані органи звертаються до господарського суду не у зв"язку з виконанням своїх повноважень, вони зобов"язані сплачувати державне мито у загальному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 49, 82 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати за Черкаським міським центром зайнятості, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330, код 22809222, право власності на гаражі площею 56 кв.м. по вул. Гоголя, 330, зазначені під літ. Б та В в плані земельної ділянки.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Черкаського міського центру зайнятості, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330, код 22809222:
- в доход державного бюджету на рахунок № 31117095700002, банк –ГУДКУ в Черкаській області, МФО –854018, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку –095, отримувач УДК в м. Черкаси, код 22809222, через ДПІ у м.Черкаси - 85 грн. державного мита;
- в доход державного бюджету на рахунок №31210259700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809222, УДК в Черкаській області, через Придніпровський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СУДДЯ В.А. Швидкий