Справа  № 2-4409/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29.06.2011  року   Приморський районний суд м.Одеси у складі:

                    головуючого - судді   Андрухіва В.В.

                    при секретарі              Василенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Телекомпанія "АТВ при ОНАЗ ім.Попова" про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, -

Встановив:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Телекомпанія "АТВ при ОНАЗ ім.Попова", в якому просив зобов'язати відповідачів принести  публічні вибачення в телеефірі, стягнути з ОСОБА_2  завдану  моральну шкоду в сумі 1815 гри. (3 мін з/п), стягнути зі ОСОБА_3 завдану  моральну шкоду в сумі 1815 гри. (3 мін з/п), стягнути з ТОВ «Телекомпанія «АТВ»при ОНАЗ ім. Попова»завдану  моральну шкоду в сумі 6050 грн. (10 мін з/п), судові витрати стягнути з відповідачів солідарно. Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що у даному позові він оскаржує інформацію, яка вийшла 10.03.2009р у прямий ефір екстреної програми «Лінія фронту»на місцевому телеканалі АТВ. Програма була присвячена захисту депутата міськради ОСОБА_6, який спричинив побиття мешканців територіальної громади м. Одеси під час мирного і офіційно оголошеного пікету біля облдержадміністрації 02.09.2007р. Позивач стверджував, що його присутність на цьому мітінгу була підтримкою, як кандидата в народні депутати від Християнського блоку, звернення V-го з'їзду Соціально-Християнської Партії щодо відтворення на Єкатерининській площі в м. Одесі Церкви Святої Катерини. В даній передачі депутат міськради ОСОБА_2 казала про позивача, як він стверджує у позові,  як побитого депутатом ОСОБА_6, що він (позивач) носить фашистську свастику, провокаційну політичну символіку, про його  обличчя як «рожу», що його не допустять у місто та закликала з прямого ефіру інших громадян до подальшої фізичної розправи за політичною і національною ознакою. Депутат ОСОБА_3 тричі називав пікетників, серед яких і був позивач, як він стверджує,  «істотами»(«тваринами»), говорив про обличчя позивача як «морду», фашистську свастику, про якісь провокаційні лозунги. Він у прямому ефірі сказав, що побиття учасників офіційно заявленого пікету, які відстоюють іншу політичну позицію, є суспільно корисною справою. Позивач вказує, що відповідно ніякої фашистської свастики він не мав, і називаючи його фашистом без усяких на це підстав, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також працівники телеканалу АТВ, у прямому ефірі перебрали на себе повноваження Нюрнберзького суду. Вислювання відповідачів принижували його за національною ознакою. Всім їх промовам була притаманна ідеологічна нетерпимість, фактично передача ґрунтувалась на людиноненавиській ідеології. В ефірі відповідачі закликали до побиття пікетників й у подальшому, що зумовило реальне відчуття загрози життю позивача, як він стверджує, та спонукало його звернутися до прокуратури щодо забезпечення заходів безпеки. Позивач вважав загрозливу ситуацію висловлену з телеефіру образливою стосовно себе, яка змінила його нормальні життєві зв'язки та є порушенням загальновизнаних принципів людського співжиття. Позивач також зазначав, що оскаржувана в позові недостовірна і образлива інформація висловлена в телеефірі, яка стосувалась і його особисто, погіршила усталені стосунки з колегами на роботі та сусідами, завдала йому значних психічних страждань.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та просила його задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідачів ОСОБА_2,  ТОВ "Телекомпанія "АТВ при ОНАЗ ім.Попова" у судовому  засіданні  позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим, вказуючи, що дійсно телканал АТВ готував телепрогаму «Лінія фронту», але в ефір вона так і не вийшла, а до відеоматеріалів в мережі Інтеренет, на які посилаєтсья позивач, телканал АТВ немає ніякого відношення. Даний відоматеріал не містить логотипу телеканалу АТВ, що є обов"язковою умовою виходу передачі в ефір, при цьому представник відповідача не заперечував факту запису цієї передачі в студії телеканалу АТВ з участю запрошених в студію осіб. Крім того, представник відповідачів зазначав, що позивачем не доведено факт розповсюдження відповідачами будь-якої негативної інформації стовно нього особисто, тому просив у позові відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_3, повідомлений належним чином, до суду не з"явився.  

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з відеоматеріалу сайту www.atv.odessa.ua, переглянутому в судовому засіданні, 10.03.2009 року вийшла програма «Лінія фронту» телеканала АТВ.

Передача виходила у прямому ефірі, оскільки під час її трансляції проводилося інтерактивне опитування з питання: «Чим є намагання затримати ОСОБА_6 органами МВС?»Як вбачається з даного відеоматеріалу, інтерактивне опитування проводилося за телефонами редакції телеканалу АТВ (700-96-82, 700-96-83, 700-96-84), яке по визначенню не може бути за межами прямого ефіру, бо в такому разі глядачі не могли б знати тему передачі та предмет опитування, крім того, за результатами опитування до редакції додзвонилося 2180 телеглядачів.

Таким чином, суд вважає твердження представника відповідача,  що дана телепередача в прямий ефір не виходила необгрунтованими, оскільки вони спростовуються обставинами, встановленними в судовому засіданні, що викладені вище.  

Разом з тим, розглядаючи вимоги позивача щодо поширення стосовно нього негативної інформаці, судом встановлені наступні обставини.

Згідно ст. 14 Закону України «Про інформацію»поширення інформації —це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

Згідно ст. 277 ЦК України «фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім"ї  недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації».

Розглядаючи відомості, зазначені у телепередачі телеканалу АТВ від 10.03.2009 року, суд вважає, що в ній зазначена оціночна інформація, оскільки вона не містить фактичних даних і не може тлумачитися, як така, що містить фактичні дані, враховуючи характер використаних мовних засобів. Образ та наклепів інформація у телепередачі у відношенні ОСОБА_1 особисто також не містить.  Висловлювання відповідачів «істоти», «дати в рожу»не були ними персоніфіковані та адресовані позивачу. У промові ОСОБА_2 також відсутні заклики до побиття ОСОБА_1

Як вбачається зі ст. 47.1 Закону України «Про інформацію»ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за виказування оціночних висловлень. Оціночними висловленнями, за винятком образ чи наклепів, є висловлення, які не мають у собі фактичних даних, вчасності, критики, оцінки дій, а також висловлювань, які можуть тлумачитися як такі, що містять фактичні дані, враховуючи характер використаних мовних засобів.  Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Крім того, згідно п.15  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної соби, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної соби, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Крім того, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.   

Позивачем не доведено, що поширена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інформація стосувалася його особисто,  що поширення інформації порушує його особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Крім того, наведена вище норма закону –ст.277 ЦК України –не передбачає такого способу захисту порушених поширенням недостовірної інформації особистих немайнових прав особи, як принесення вибачення.  

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позові ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Телекомпанія "АТВ при ОНАЗ ім.Попова" про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                          -В.В.Андрухів-