_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Cправа№6-124/11

УХВАЛА

          21.07.2011 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді – Куриленко О.М.,

за участю секретаря – Фірко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про заборону виїзду за кордон,

                                                           ВСТАНОВИВ:

17.06.2011 року начальник Другого ВДВС ОМУЮ звернувся до суду з вказаним поданням, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні Другого відділу ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання  виконавчого листа у справі №2-820/11 від 15.03.2011  року, який виданий Київським районним судом м. Одеси про зобов`язання привести у попередній стан садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до технічного паспорту на садовий будинок від 12.12.2008 року шляхом знесення самочинно зведеної металевої споруди контрфорсу та споруди на зрізі садової ділянки за рахунок відповідача ОСОБА_1.

Станом на 05.05.2011 року рішення не виконано.

Державним виконавцем здійснювались виходи на адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та з`ясовано, що боржник за даними адресами не мешкає та знаходиться поза межами України.  

Згідно вимог ст.377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання без виклику та повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Представник Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача у справі –Київської районної адміністрації у судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити.  

       Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши подання,  вважає, що у його задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні Другого відділу ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання  виконавчого листа у справі №2-820/11 від 15.03.2011  року, який виданий Київським районним судом м. Одеси про зобов`язання привести у попередній стан садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до технічного паспорту на садовий будинок від 12.12.2008 року шляхом знесення самочинно зведеної металевої споруди контрфорсу та споруди на зрізі садової ділянки за рахунок відповідача ОСОБА_1.

  Постановою старшого державного виконавця другого Київського відділу ДВС ОМУЮ від 06.04.2011 року відкрито виконавче провадження, боржнику запропоновано у 7-денний строк виконати вимоги виконавчого документу.

Однак, станом на 05.05.2011 року рішення не виконано.

Згідно актів державного виконавця від 14.04.2011р. та 21.04.2011 року боржник за адресою реєстрації та адресою знаходження спірного майна не мешкає.

05.05.2011 року старшим державним виконавцем другого Київського відділу ДВС ОМУЮ була винесена постанова про привід боржника, однак, згідно рапорту від 15.05.2011 року виконати даний привід немає можливості у зв`язку з виїздом ОСОБА_1 за межі України.

   Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 тимчасово виїхав на батьківщинку до м. Баку та повернеться до Одеси у червні 2011 року, що підтверджується також копією електронного квитка (а.с. 13,14).

            Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.  

               Згідно до вимог п.п. 2, 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»від 21.01.1994р. № 3857-ХІІ,  громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо, у т.ч., діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

            Пленум  Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного  процесуального  законодавства при розгляді заяв  про   забезпечення   позову»№ 9 від 22 грудня 2006 року у п.4  роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання  можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.  

             При встановленні зазначеної відповідності  слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.  

              Вільне пересування громадянина і вибір ним місця проживання (перебування), як і право вільно залишати територію України гарантований ст. 33 Конституції України. Обмеження такого права встановлені законом, підстав для застосування такого державним виконавцем не наведено і в судовому засіданні не встановлено.

        Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 Цивільно-процесуального кодексу України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»від 21 січня 1994 року № 3857-XII, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, суд, –

УХВАЛИВ:

          У задоволенні подання начальника Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про заборону виїзду за кордон  ОСОБА_1 –відмовити.

          Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня винесення ухвали через Київський районний суд

м. Одеси.

Суддя :                                           Куриленко О.  М.