Справа № 2-120/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          04 липня 2011 року .                                                                       м.Тячів                                                                 

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Баник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві зазначило, що згідно кредитного договору №9 від 28 січня 2008 року відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 9000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25% річних з кінцевим терміном повернення 27.01.2010 року.

В забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором було укладено договір застави майна від 28 січня 2008 року, предметом застави за яким є рухоме майно, а саме спальня «Мартіна», м»яка частина «Магнат», що належать ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 22.02.2008 року.

Однак взяті на себе зобов»язання по кредитному договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим йому були надіслані листи з пропозицією погасити заборгованість, які ним залишені без задоволення.

Станом на 29.09.2010 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 16816,78 гривень, з яких 8555,67 гривень –сума заборгованості за кредитом, 4190,22 гривень –сума заборгованості по відсотках за користування кредитом, 4070,89 гривень –сума заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»заборгованість у сумі 16816,78 гривень за кредитним договором №9 від 28 січня 2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини і просить позов задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що у 2008 році ОСОБА_1 хотів придбати в ПП ОСОБА_2 спальню «Мартіна»та м»яку частину «Магнат», а тому підписав кредитний договір, договір застави. Але потім від цього кредитного договору він відмовився, оскільки ОСОБА_2 сказала йому, що не має кредитних коштів. Перед підписанням цих договорів він формально уклав договір купівлі-продажу вказаних меблів з ПП ОСОБА_2, яка зобов’язалася продати йому спальню «Мартіна»та м»яку частину «Магнат»за 10000 гривень, по умовах якого він повинен був спочатку їй оплатити 1000 гривень як передплату, а на 9000 гривень оформити кредит в банку. Після цього ОСОБА_2 подала в банк вказаний договір купівлі –продажу меблів, оформила на нього кредитний договір та договір застави, після чого винесла вказані договори у коридор банку, де надала йому для підпису, при цьому на той час заставного майна не було ні в нього, ні в ОСОБА_2 Через кілька днів ОСОБА_2 повідомила його, що кредитні кошти банк не надав і вона їх не отримала, чим самим ввела його в оману. Після цього ОСОБА_2 періодично сама сплачувала заборгованість по кредиту, після чого виїхала за кордон. Оскільки в його адресу не надходили повідомлення з банку про кредитну заборгованість, з приводу дій ОСОБА_2 в правоохоронні органи він не звертався. Просять в задоволенні позову відмовити. На продовження розгляду справи в судове засідання не з’явилися, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності на підставі наявних в справі доказів.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася повторно, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд вважає, що позов підставний і в судовому засіданні доведений.

          В судовому засіданні встановлено, що 28 січня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір №9, за яким  відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 9000 гривень на придбання меблів через торговельну мережу зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25% річних з кінцевим терміном повернення 27.01.2010 року та згідно до умов цього договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язався щомісячно до 10-го числа, наступного за звітним,  сплачувати щомісячний платіж в сумі 375,0 гривень.

Згідно до п.1.3 вказаного кредитного договору кредит надано шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок продавця товару ПП ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2008 року, укладеного між позичальником ОСОБА_1 та продавцем товару ПП ОСОБА_2

.          Умови кредитного договору з боку Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»виконані в повному обсязі і згідно платіжного доручення №1455027 від 28 січня 2008 року кредитні кошти в сумі 9000,0 гривень були перераховані з кредитного рахунку позичальника ОСОБА_1 на рахунок ПП ОСОБА_2 для придбання меблів.

В забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором було укладено договір застави майна від 28 січня 2008 року, предметом застави за яким є рухоме майно, а саме спальня «Мартіна», м»яка частина «Магнат», що належать ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 27.01.2008 року.

Згідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до п.1 ст.611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов»зання настають правові наслідки встановлені договором. Відповідно до умов кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов»язань, передбачених умовами кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії, відсотків за користування кредитом.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від позичальника  від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення умов договору №9 від 28 січня 2008  року відповідач не сплачує щомісячний платіж в розмірі 375,0 гривень і станом на 29.09.2010 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 16816,78 гривень, з яких 8555,67 гривень –сума заборгованості за кредитом, 4190,22 гривень –сума заборгованості по відсотках за користування кредитом, 4070,89 гривень –сума заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту.

          Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»16816,78 гривень за кредитним договором №9 від 28 січня 2008 року.

          Судові витрати в частині сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи покласти на відповідача ОСОБА_1.

          Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 169, 209, 213-215 ЦПК України ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 611, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

Р  І  Ш  И  В:

          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»16816 (шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 78 копійок заборгованості за кредитним договором №9 від 28 січня 2008 року, 168,16 гривень сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Г о л о в у ю ч и й:                                                                        В.І. Бобрушко