Справа № 2-1557/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

   24.05.2011 року          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області   

у складі:  головуючого судді          Матяш Т.Л.

                    при секретарі               Пєєвій Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВАТ "імені 28 червня" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

           Позивач звернувся з позовною заявою, в якій зазначив, що з 07 квітня 2006року по 29 грудня 2008 року він працював у відповідача на посаді охоронника. На час звільнення у підприємства перед позивачем  склалася заборгованість по заробітній платні, яка на 01.09.2008 року скаладає 1442 грн. 04 коп. До теперішнього часу розрахунок з ним не проведено в повному об’ємі, внаслідок чого він змушений звернутися до суду і просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість по заробітній платі 1442,04 грн. та середній заробіток за період затимки розрахунку при звільненні в розмірі 19675 грн. станом на 03.12.2010р. Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 8000 гривень, оскільки невиплатою заборгованості йому спричинені моральні страждання.     

 У судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги, в частині стягнення суми за затримку виплати заборгованості по заробітній платні, на час розгляду справи, строком з січня 2011 р. по травень 2011 року в розмірі 4683,00 грн., всього в сумі 24358 грн.   

           Представник відповідача  в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей при причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

         Згідно довідки № 186 від 01.09.2008 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 становить 1442,04 грн.   

              Згідно ст. 115 КЗПП України і ст. 24 ЗУ “Про  оплату праці” заробітна платня виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжуток часу, не перевищуючий 16 календарних днів.

          Згідно ст. 117 КЗПП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

            Згідно ст. 237-1 КАПП України відшкодування моральної шкоди проводиться в разі, якщо порушення законних прав позивача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

         Згідно довідки ВАТ «імені  28 червня» середньоденна заробіна плата ОСОБА_1 становила 23,12 грн.

           Таким чином на день розгляду справи середній заробіток позивача за затримку розрахунку становить з 01.09.2008р. по 31.11.20010р. –568 дня х 34,64 грн.= 19675,00 грн., за 2011 рік -січень –941 грн., лютий –941 грн., березень –941 грн.,  квітень  960 грн., травень –900 грн.  

          Судом встановлено, що виплата заборгованості по заробітній платі позивачеві не зроблена в повному розмірі по день слухання справи, тому вимоги позивача про її стягнення підлягають задоволенню в розмірі 1442,04 гривень та сума середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 24358 грн.

Суд вважає, що відносно позивача відповідач допустив неправомірні дії, які виразилися в затримці розрахунку при звільненні. В зв’язку з цим позивачу була заподіяна  моральна шкода, оскільки  він залишився без коштів, що змінило  його  образ життя. Так як в нього виникли грошові труднощі, позивач  був вимушений звертатися до рідних та знайомих з метою взяти в борг кошти, які йому необхідні для життя, при цьому він був вимушений давати пояснення в зв’язку з чим він бере в борг кошти. Неодноразово звертаючись до відповідача з вимогами про проведення з ним розрахунку, він відчував свою соціальну  незахищеність та у нього виникало відчуття несправедливості. Враховуючи об’єм  моральних страждань та їх тривалість , з урахуванням зусиль, які потратив позивач для приведення свого життєвого ритму у первісний стан, суд вважає розумним та справедливим стягнути на користь позивача заподіяну моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача  на користь держави судові витрати.    

          На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 10, 11, 14, 60, 88,212-215,225-226  ЦПК України , ст. 115, 117, 237-1 КЗПП України, ст. 24, 34 ЗУ «Про оплату праці»,  суд –

  В И Р І Ш И В :   

            Позовну заяву ОСОБА_1 –задовольнити.

          Стягнути з ВАТ «імені 28 червня»на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платні у розмірі 1442 (одна тисяча  чотириста сорок дві) гривні 04коп.

Стягнути з ВАТ «імені 28 червня»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 24 358(двадцять чотири тисячі триста п’ятдесят вісім) гривень 00 коп.

Стягнути з ВАТ «імені 28 червня»на користь ОСОБА_1 на відшкодуванн моральної шкоди суму у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

            Стягнути з ВАТ «імені 28 червня»судовий збір на користь держави в розмірі 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) гривень 30 коп.    

            Стягнути з ВАТ «імені 28 червня»на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

  Суддя