Справа № 2-2380/11

У Х В А Л А  

іменем України

"24" березня 2011 р. року суддя Ленінського районного суду м. Севастополя Лушніков В.  Ф. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до  ПП "Юстиція", відділу ДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя    про визнання публічних торгів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

 Позивач звернувся до суду 17.03.2011 року в порядку ЦПК України з позовом, в якому вказує, що є боржником за кредитним договором, який забезпечений іпотекою. 23.10.2006 року приватним нотаріусом вчинено виконавчу надпис про стягнення з позивача на користь КС „Егіда” 229452,88 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – туристське судно УДД-712-К, державним виконавцем відкрито виконавче провадження. Доводить, що державний виконавець провів публічні торги 27.10.2010 року іпотечного майна з порушенням ЗУ „Про виконавче провадження”, Інструкції про проведення виконавчих дій та тимчасового положення про проведення публічних торгів, яке виразилось в тому, що була застосована недійсна оцінка майна. просить визнати публічні торги недійсними.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

З вказаної позовної заяви вбачається, що позивач звернувся з вимогами до   ВДВС ,  який є суб’єктом владних повноважень і вимоги до яких пред’являються в порядку адміністративного судочинства.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України “Про виконавче провадження”, Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції   України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.   

 Статтею 62-1 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.   

 Порядок реалізації предмета іпотеки визначено в ст. 41 Закону України “Про іпотеку”, за яким  реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону.   

 Відповідно до ст. 48 цього Закону іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.   

Однак з тексту позову вбачається, що позивач оскаржує не результат торгів, а дії державного виконавця щодо організації цих торгів.

У ЦПК України та Законі України “По виконавче провадження” відсутні як правові норми, які б давали право боржникам звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними, як і зазначення умов визнання їх такими, а містяться лише норми визнання публічних торгів такими, що не відбулися.   

Згідно з розділом VII ЦПК України боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушені їх права чи свободи.   

Враховуючи, що державним виконавцем виконувалось не судове рішення, ухвалене в порядку ЦПК, а виконавча надпис нотаріуса, то в даному випадку порядок оскарження дій державного виконавця передбачений ст.. 181 КАС України.

При таких обставинах, позов не підлягає розгляду в порядку ЦПК і у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Суд вважає, що таке вирішення питання не порушує право позивача на судовий захист, оскільки він не позбавлений права звернутись з позовом в порядку КАС України.

Сплачені позивачем судові витрати підлягають йому поверенню відповідно до ст. 83 ЦПК України.

На підставі наведено та керуючись ст.122 ч.2 п.1, 83 ч.1 п.3, ч.2 п.3ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позивачу ОСОБА_1  відмовити у відкритті провадження  у справі за його позовом до ВДВС про визнання публічних торгів недійсними.

Ухвалу разом з  із заявою та всіма доданими до неї документами невідкладно надіслати позивачеві.

ОСОБА_1 повернути сплачену ним суму судового збору в розмірі 17 грн. на рахунок 31411537700007 за квитанцією № ПН2408 ПАТ "ЧБРР" від 16.03.2011 року.

ОСОБА_1 повернути сплачену ним суму витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37  грн. на рахунок 31216259700007 за квитанцією № ПН2421 ПАТ "ЧБРР" від 16.03.2011 року.

Виконання ухвали в цій частині доручити УДК в м. Севастополі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду м. Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя -   підпис                                                    з.Ф. Лушніков