Справа 2-а-5928/11

                  ПОСТАНОВА

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          24.05.2011 Суддя Пролетарського районного суду м. Донецька Панас Н.Л., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії, як дитині війни,   

                                                                ВСТАНОВИВ:

          05.05.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення допомоги як дитині війни в якому вказав, що віднесений до категорії “Дитина війни”, а тому відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”(№ 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006р. та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29/2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Ніяких доплат до пенсії відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька не нараховував і не виплачував. Просить суд зобов’язати УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька нарахувати йому та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 05.11.2010 року.

          Ухвалою суду відкрито провадження по справі у порядку скороченого провадження.  Копія ухвали про відкриття скороченого провадження та копія позову направлена судом відповідачу з наданням строку для письмових заперечень на позов або заяви про визнання позову. У встановлений строк від відповідача не надійшло до адреси суду письмових заперечень на позов або заяви про визнання позову, а тому відповідно п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України вважаю можливим розглянути справу за відсутністю письмових заперечень на позов або заяви про визнання позову.

          Дослідивши подані суду позовну заяву, письмові докази, вважаю, що наявні матеріали є достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України.    

          Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відноситься до соціальної групи “Діти війни”, що підтверджується копією посвідчення (а.с. 6) із відповідною відміткою та користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,   мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.   

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум”від 15.07.1999 року № 966-14,а також Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “від 05 жовтня 2000 року № 2201-111,згідно статті 1,якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у томі числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування”встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Постановляючи судове рішення у даній справі, слід виходити з того, що конституційні принципи,на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право,на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3,частиною 2 статті 6,статтею 8,частиною 2 статті 19,статтями 22,23,частиною 1 статті 24 Конституції України,набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов*язань, виходячи з положень принципу верховенства права,закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Статтею 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів “,був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня -695 гривень,з 1 квітня-706 гривень, з 1 липня-709 гривень, з 1 жовтня-723 гривні, а з 1 грудня -734 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік,що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.     

Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня –750 грн., з 1 квітня  - 764 грн., з 1 жовтня –784 грн., а з 1 грудня –800 грн.  Дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”не зупинялася на 2011 рік.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за можливе зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 19.10.2010 року відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1.ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування”з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат.   

 Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства  України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).            

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією від 13.04.2011 року (а.с.1).

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають стягненню з коштів місцевого бюджету Пролетарського району міста Донецька на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 23, 94, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -   

                                               ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії, як дитині війни –задовольнити.   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат з 05.11.2010 року.

          Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського  району міста Донецька  на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.   

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.   

Суддя                                                                                                                  Н.Л. Панас