ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2008 Справа № 5/197
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р.М. ( доповідач), Євстигнеєва О.С.
при секретарі Ролдугіної Н.В.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 31.01.08 р.:
прокурор: Кріпак Н.В. (посвідчення № 148 від 19.09.2003 р.);
від позивача: Таран М.В. (дов. № 60/17-у від 09.01.08 р.); Марченко О.А. (посвідчення №172 від 01.02.04 р.);
від відповідача: Чернявський О.О. (дов. № 4345/21 від 10.12.07 р.); Жигаленко О.В. (дов. № 1999/21 від 21.05.07 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Заступника прокурора Кіровоградської обл. м.Кіровоград та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” м.Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 12.11.2007 р. у справі № 5/197
за позовом: Заступника прокурора Кіровоградської області м.Кіровоград в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради м.Кіровоград
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” м.Кіровоград
про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу і зобов’язання повернути орендоване майно
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 12.11.2007 р. у справі № 5/197, яке було підписано 16.11.07 р. і оформлено відповідно до вимог статті 84 ГПК України (суддя Змеул О.А.), відмовлено у позові заступнику прокурора Кіровоградської обл., пред’явленого в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради м.Кіровоград до відповідача – ТОВ “Водне господарство” про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу і зобов’язання повернути орендоване майно.
Заступник прокурора Кіровоградської обл., не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, подав апеляційне подання, в якому просив скасувати рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 12.11.07 р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Оскаржуючи рішення, прокурор в поданні зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи; порушив норми матеріального та процесуального права, що зумовили неправильне вирішення спору з наступного.
Між управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (орендодавець) і ТОВ “Водне господарство” (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства “Кіровоградводоканал” від 23.03.2006 р. № 42/17.
Відповідно до статті 285 ГК України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Існування заборгованості з орендної плати та порушення строків її внесення є невиконанням орендарем своїх зобов’язань, визначених договором та його істотних умов.
Прокурор вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції норму ст. 782 ЦК України застосовано в порушення норм чинного законодавства України щодо процедури розірвання договорів оренди, оскільки частинами 1,2 даної статті передбачено, що наймодавець має право відмовитися від найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3 місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, тому норми цього порядку не можуть застосовуватися у якості обов’язкових умов для розірвання договору оренди в судовому порядку. Крім того, судом взагалі не надано правової оцінки застосуванню позивачем при спірності договору вимог, передбачених ст. 188 ГК України.
На думку прокурора констатація судом факту про те, що взагалі не може застосовуватися норма ст. 651 ЦК України, як підстава для розірвання в судовому порядку спірного договору оренди у зв’язку з несплатою орендних платежів, є помилковим, оскільки згідно ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. До істотних порушень договору найму (оренди)можна віднести, зокрема, порушення строку внесення плати за користування річчю.
Прокурор в апеляційному поданні посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам та доказам позивача, що за період орендних відносин з березня 2006 р. по жовтень 2007 р. орендарем постійно порушуються істотні умови договору щодо строків внесення плати за договором оренди. Порушення істотних умов договору в частині строків сплати орендної плати і її боргу підтверджено і самим відповідачем у відзиві на позов.
Отже, прокурор вказує, що вищенаведене свідчить про неповне з’ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і порушення вимог статті 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
ТОВ “Водне господарство” не погодилося з рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 12.11.2007 р. по даній справі, також подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та залишити позов без розгляду, виходячи з того, що заступник прокурора не може бути представником сторони по даній справі, а відповідно не має права подавати та підписувати позовну заяву, так як в позовній заяві не вказано, який саме орган уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах. Тобто, не виконано вимог ч. 2 ст. 2 , ст. 54 ГПК України, що відповідно до п.1 ст. 81 цього кодексу є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Скаржник вважає, що господарський суд невірно дійшов висновку стосовно визначення форми та суб’єкта права власності цілісного майнового комплексу КП “Кіровоградводоканал”, пославшись на норму не чинного закону, а саме на Закон України “Про власність”, який втратив чинність у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України від 27.04.2007 р. за № 997-У. Відповідно, його положення та норми втратили законну силу і не можуть використовуватись при регулюванні суспільних відносин ст. 35 вищевказаного Закону.
У відзиві на апеляційну скаргу заступник прокурора Кіровоградської обл. просить відмовити ТОВ “Водне господарство” у задоволенні апеляційної скарги, так як вважає, що заступником прокурора Кіровоградської обл. при заявлені позову дотримано вимоги ст. 54 ГПК України в частині визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради; визначено в чому полягає порушення інтересів держави –порушено економічні інтереси; обґрунтовано необхідність їх захисту –кошти від надходження оренди комунального майна акумулюються і спрямовуються до міського бюджету.
Ухвалою голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду Плевако В.І., згідно з вимогами ч.3 ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору до 19.02.2008 р.
31.01.08 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.08 р. до 14 год.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційного подання, апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне подання прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина друга ст. 2 ГПК України).
Рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Заступник прокурора Кіровоградської обл., пред’являючи позов в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради обґрунтував свої вимоги тим, що офіційним тлумаченням Конституційного Суду України від 08.04.99 р. визначено, що під органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Статтями 10, 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виконавчими органами міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, які створюються для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.
Положенням про управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, затвердженим рішенням дев’ятої сесії 24 скликання Кіровоградської міської ради № 556 від 25.11.03 р. “Про затвердження положень про виконавчі органи Кіровоградської міської ради” зазначено, що управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради є виконавчим органом Кіровоградської міської ради.
Тому, управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради є органом держави і має право здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Управління утворюється з метою організаційного забезпечення, здійснення власних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування в галузі управління комунальною власністю територіальної громади м.Кіровограда та регулювання відносин власності на території міста, є юридичною особою, має самостійний баланс, печатки та штамп із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням та формується за рахунок міського бюджету відповідно до діючого законодавства.
З вищенаведеного вбачається, що заступник прокурора Кіровоградської обл., відповідно до частини 2 ст. 2 ГПК України, належним чином обґрунтував свої вимоги, в тому числі стосовно пред’явлення позову в інтересах держави.
Висновки суду про відсутність правових підстав для розірвання спірного договору оренди, у зв’язку з відсутністю умов при наявності якої наймодавець має право вимагати розірвання договору оренди та відповідно повернення майна, переданого в оренду, суперечать матеріалам справи та вимогам ч. 1 ст. 782 ЦК України, якою передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців.
В позовній заяві прокурор просить розірвати договір оренди цілісного майнового комплексу “Кіровоградводоканал” № 42/17 від 23.03.07 р. між ТОВ “Водне господарство” та управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та зобов’язати відповідача передати позивачу майно отримане за договором, оскільки відповідач, в порушення вимог пунктів 3.3, п.3, 4, п.5.3 договору, несвоєчасно сплачує орендну плату. З часу укладання договору оренди майна сплачено лише 95 тис. грн.. Станом на 01.09.07 р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 2 079 882 грн. 80 коп. за період з березня 2006 р. по червень 2007 р. включно, проти чого відповідач не заперечує.
Ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено зобов’язання орендаря вносити орендну плату своєчасно у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 19 вказаного Закону України орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України –для об’єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Ч. 3 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд безпідставно відмовив прокурору у задоволенні позовних вимог, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов слід задовольнити.
Апеляційна скарга ТОВ “Водне господарство” щодо скасування оскаржуваного рішення підлягає задоволенню частково з вищевказаних підстав.
Вимоги скаржника відносно залишення позову без розгляду у зв’язку з тим, що заступник прокурора не може бути представником сторони по даній справі, а відповідно не має права подавати та підписувати позовну заяву, оскільки в позовній заяві не вказано, який саме орган уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах слід залишити без задоволення, так як вище було вказано, що заступник прокурора Кіровоградської обл. підписав позовну заяву в межах повноважень, наданих йому пунктом 2 ст. 121 Конституції України, статтями 20, 35, 361 Закону України “Про прокуратуру” та статтями 2, 29, 54 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційне подання заступника прокурора Кіровоградської обл. задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 12.11.2007 р. у справі № 5/197 скасувати.
Позов заступника прокурора Кіровоградської обл., пред’явлений в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради м.Кіровоград до Товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” м.Кіровоград про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу та зобов’язання повернути орендоване майно задовольнити.
Розірвати договір оренди цілісного майнового комплексу “Кіровоградводоканал” № 42/17, укладений 23.03.07 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” та управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради.
Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” передати управлінню власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради майно, отримане за договором № 42/17 від 23.03.06 р. та по акту прийому-передачі від 23.03.06 р.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” задовольнити частково.
Відмовити ТОВ “Водне господарство” у задоволенні апеляційної скарги відносно вимог щодо залишення позову без розгляду.
Стягнути з ТОВ “Водне господарство” в доход державного бюджету 128 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов’язати господарський суд Кіровоградської обл., відповідно до вимог ст.ст. 116-117 ГПК України, видати накази.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С. Євстигнєєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
12.02.2008 р.