ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2006р. | м.Київ | № 11/79-А |
За позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта» |
до | Центральної енергетичної митниці |
про | визнання рішення нечинним. |
Суддя Євсіков О.О.
Секретар судового засідання Зайченко А.С.
Представники сторін:
від позивача | Петришин Л.Л. (дов. від 28.12.2005); Заворотнюк М.С. (дов. від 28.12.2005); |
від відповідача | Борисова Т.М. (дов. від 23.02.2006 № 22/2-1058) Зеленко С.М. (дов. від 11.07.2006 № 22/2-31). |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.07.2006 о 10 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.07.2006 на 17 год. 00 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання нечинним рішення відділу контролю митної вартості та номенклатури Центральної енергетичної митниці від 28.12.2004 року № КТ-124-17/1219-04 про визнання коду товару.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
14.09.2004 Товариство з обмеженою відповідальністю «БРСМ - Нафта»та корпорація TED HAIHUA (H. K) CO., LTD»уклали договір № 04ЕМТ12-UA про купівлю ферроцену (дициклопентадієнілу заліза).
15.12.2004 до відділу митного контролю та митного оформлення енергоносіїв Центральної енергетичної митниці у м. Одесі було подано до митного оформлення ВМД №124000005/4/050650 разом з пакетом документів на товар, який переміщується через митний кордон України відповідно до вищевказаного Договору. У ВМД товар був заявлений за кодом УКТЗЕД 3811190000 (антидетонаційні присадки для нафтопродуктів).
З метою перевірки відповідності заявленого у ВМД коду товару УКТЗЕД з партії вантажу було відібрані зразки товару та направлено до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи для проведення досліджень.
На підставі висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 24.12.2004 № 45/5-5191-3992 відділом контролю митної вартості та номенклатури Центральної енергетичної митниці прийнято рішення від 28.12.2004 № КТ-124-17/1219-04 про визначення коду товару, яким встановлено, що вказаний ферроцен слід розмитнювати за кодом УКТЗЕД 2931009590.
Позивач вважає зазначене рішення відповідача таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки код товару, задекларованого позивачем, за УКТ ЗЕД - 3811190000. В обґрунтування вимог позивачем надано висновки Українського науково-дослідного інституту нафтопереробної промисловості „МАСМА” від 06.09.2005 № 10/4-1108 та Закритого акціонерного товариства „Консалтинговий центр” від 12.09.2005 № 265.
Відповідач позовних вимог не визнав, мотивуючи свої заперечення наступним.
Приймаючи спірне рішення про визначення коду товару, що переміщувався позивачем через митний кордон України, Центральна енергетична митниця в особі уповноваженого структурного підрозділу - відділу контролю митної вартості та номенклатури діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений наступними нормативно-правовими документами: Митний кодекс України, Закон України "Про митний тариф України" від 05.04.01 № 2371-III; Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.02 № 1863 „Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності"; Наказ Державної митної служби України від 14.10.02 № 561 „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 № 877/78165.
Ухвалою від 28.02.2006 розгляд справи зупинявся у зв’язку з призначенням судової товарознавчої експертизи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
14.09.2004 Товариство з обмеженою відповідальністю «БРСМ - Нафта»та корпорація TED HAIHUA (H.K) CO., LTD»(Китай) уклали договір № 04ЕМТ12-UA про купівлю ферроцену (дициклопентадієнілу заліза).
15.12.2004 до відділу митного контролю та митного оформлення енергоносіїв Центральної енергетичної митниці у м. Одесі було подано до митного оформлення ВМД № 124000005/4/050650 разом з пакетом документів на товар, який переміщується через митний кордон України відповідно до вищевказаного Договору. У ВМД товар був заявлений за кодом УКТЗЕД 3811190000 (антидетонаційні присадки для нафтопродуктів).
З метою перевірки відповідності заявленого у ВМД коду товару УКТЗЕД з партії вантажу було відібрані зразки товару та направлено до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи для проведення досліджень.
На підставі висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 24.12.2004 № 45/5-5191-3992 відділом контролю митної вартості та номенклатури Центральної енергетичної митниці прийнято рішення від 28.12.2004 № КТ-124-17/1219-04 про визначення коду товару, яким встановлено, що вказаний ферроцен слід розмитнювати за кодом УКТЗЕД 2931009590.
Статтею 7 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.
У статті 34 Митного кодексу України зазначено, що у митній справі Україна додержується загальновизнаних у міжнародній практиці систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики, інших загальноприйнятих у світових митних відносинах норм і стандартів, а також забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст. 311 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Відповідно до Закону України "Про митний тариф" митний тариф України - це систематизований згідно з Українською Класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
Гармонізованою системою опису та кодування "Обов'язки Договірних сторін" (ст.3) передбачено, що кожна Договірна сторона Конвенції зобов'язується:
- використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також віднесені до них цифрові коди без будь яких доповнень чи змін;
- дотримуватись порядку кодування, прийнятого Гармонізованою системою.
Китай (країна постачальника), як і Україна, приєдналась до Міжнародної уонвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, що сторонами не заперечується.
Під час оформлення вищевказаного товару на митниці постачальника (Китаю) останньою було визначено код товару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів - 381119000. Таким чином в усіх товаросупровідних документах було зазначений вказаний код.
Згідно вказаних Основних правил класифікація товарів у зовнішньоекономічній діяльності повинна здійснюватись за правилами, які передбачені у поясненнях до УКТЗЕД. Зокрема, в пункті 3 правила 1 Основних правил вказано, що класифікацію слід
проводити:
- відповідно до назви товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп;
- якщо в цих назвах чи примітках не застережене інше, то відповідно до положень правил 2,3,4,5, де це прийнято.
В примітці до Розділу VI Пояснень до УКТЗЕД "Продукція хімічної та пов'язаної з нею галузей промисловості", затверджених Наказом Державної митної служби від 03.09.2004 року № 645, містяться пояснення до товарної позиції з кодом 3811 Антидетонатори.
Згідно Правила 3 у разі коли товар на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товар проводиться таким чином:
A) перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуванням товарних позицій, що дають більш загальний опис. В даному випадку товарна позиція 3811 конкретніше описує товар, оскільки у ВМД, за якою розмитнено, товар чітко вказано - антидетонатор;
Б) суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яки не може проводитися за правилами ЗА) класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
B) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до правил ЗА, ЗБ, класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються. Дане правило також передбачає класифікацію за товарною позицією 3811, оскільки її порядковий номер більший ніж товарної позиції, визначеної рішенням митниці.
З долучених до матеріалів справи висновків Українського науково-дослідного інституту нафтопереробної промисловості „МАСМА” від 06.09.2005 № 10/4-1108 та Закритого акціонерного товариства „Консалтинговий центр” від 12.09.2005 № 265 вбачається, що ферроцен використовується як антидетонаційна присадка до автомобільних бензинів, що вказує на його належність до товарної 3811 «антидетонатори». ЗАТ „Консалтинговий центр” пропонує класифікувати товар в під категорію УКТЗЕД 3811190000.
Оскільки для вирішення питання класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності необхідні спеціальні знання, у справі призначалась судово-товарознавча експертиза, проведення якої доручалось Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
До матеріалів справи долучено висновок судово-товарознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 18.05.2006 № 4262.
Вказаним висновком встановлено, що ферроцен (дициклопентадієніл заліза) слід класифікувати за кодом УКТ ЗЕД 3811 19 00 00 "Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні речовини та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовуються з тією самою метою, що й нафтопродукти: антидетонатори; інші" розділу VI "Продукція хімічної та пов'язаної з нею галузей промисловості", в групі 38 " Інші продукти хімічної промисловості".
Таким чином, висновком експерта підтверджується, що спірне рішення Центральної енергетичної митниці від 28.12.2004 № КТ-124-17/1219-04 про визначення коду товару та розмитнення ферроцену за кодом УКТЗЕД 2931009590 є неправомірним та таким, що суперечить вищезазначеним нормам закону та підлягає визнанню нечинним.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Заперечення відповідача на позов судом визнаються безпідставними, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні положень Закону України “Про митний тариф України”.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд також враховує, що оскаржене рішення було прийняте відповідачем 28.12.2004.
Позовна заява в цій справі надійшла до Господарського суду м. Києва 01.02.2006.
В рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв’язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб’єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищого рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рішення та міститься інформація про право декларанта оскаржити це рішення в судовому порядку.
Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Митним законодавством не встановлено спеціального терміну для оскарження рішень митних органів про визначення коду товару.
В п. 4 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 № 02-5/35 зазначено про те, що оскільки чинним законодавством України не передбачено винятків щодо застосування позовної давності до вимог про визнання актів недійсними, то за таких обставин до таких позовів застосовується загальний строк позовної давності. Зокрема ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
На час прийняття відповідачем спірного рішення чинним законодавством не було встановлено обмежувального річного строку для звернення позивача до суду, а тому суд вважає безпідставним посилання відповідача на порушення позивачем строку позовної давності. При цьому суд відзначає, що КАС України не встановлоє, що визначений ст. 99 цього Кодексу строк поширюється на рішення, прийняті до набрання цим Кодексом чинності.
Щодо наявності права на звернення до суду відповідно до положень ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України необхідною умовою є наявність порушеного права.
У випадку оскарження спірного рішення Центральної енергетичної митниці порушення прав та охоронюваних інтересів позивача полягає в наступному: митна ставка товару за рішенням митниці становить 10 % , а за кодом, яким позивач класифікував товар - 3%. Таким чином Товариством з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта» надмірно сплачено до бюджету 7% митної вартості.
Відповідно до роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року за № 02-5/35 обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду даної справи та визнання нечинним рішення Відділу контролю митної вартості та номенклатури Центральної енергетичної митниці від 28.12.2004 за № КТ-124-17/1219_04 про визначення коду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., а також судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 329,28 грн. підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.
118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених позивачем платіжним дорученням від 04.01.2006 № 4, відшкодуванню судовим рішенням не підлягають, оскільки не є обов’язковим платежем для подачі позовної заяви, визначеним КАС України, і можуть бути повернуті позивачу шляхом звернення з відповідною заявою до ДП „Судовий інформаційний центр”.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення Відділу контролю митної вартості та номенклатури Центральної енергетичної митниці від 28.12.2004 № КТ-124-17/1219-04 про визнання коду товару.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта»судові витрати в сумі 332,68 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.О. Євсіков
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –25.07.2006.