ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2006р. | м.Київ | № 11/187-А |
За позовом | Відкритого акціонерного товариства „Київський електротехнічний завод „Транссигнал” |
до | Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, |
третя особа | Державне територіально-галузеве об’єднання „Південно-західна залізниця”, |
про | визнання нечинним податкового-повідомлення рішення. |
Суддя Євсіков О.О.
Секретар судового засідання Зайченко А.С.
Представники
від позивача | Чуєв С.В. (предст. за дов.); |
від відповідача | Черниш Л.О. (предст. за дов.); Лиса В.І. (предст. за дов.); |
третьої особи | Мусієнко О.А. (предст. за дов.). |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.07.2006 о 11 год. 00 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.07.2006 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 18.10.2005 № 1054/23-10/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: земельний податок у розмірі 249.661,03 грн., в т.ч. основний платіж –166.440,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції –83.220,34 грн.
Ухвалою суду від 01.06.2006 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державне територіально-галузеве об’єднання „Південно-західна залізниця” (Київська дистанція електропостачання).
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача не було підстав нараховувати позивачу земельний податок на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, загальною площею 14.390 кв. м (кадастровий номер ділянки № 88:186:002), оскільки на виконання наказу Міністерства транспорту України від 13.02.2001 № 88 та спільного рішення Колегії Міністерства транспорту України та Київської міської державної адміністрації від 11.02.2000 № 5 земельна ділянка № 881860001 площею 14.390 кв. м. з відповідними будівлями та спорудами була передана на баланс Державному територіально-галузевому об'єднанню „Південно-Західна залізниця", що підтверджується актом приймання-передачі від 15.02.2001. З урахуванням наведеного, а також того, що вказаною земельною ділянкою фактично користувалось Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця", позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає визнанню нечинним.
Відповідач у письмових заперечення на позов, його представники у судових засіданнях позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що відповідно до даних земельного кадастру землекористувачем зазначеної земельної ділянки площею 14.390 кв. м. (кадастровий № 88:86:002), розташованої за адресою: вул. Жилянська, 97 є ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал". Згідно зі ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. За таких обставин відповідач вважає, що платником земельного податку на вказану земельну ділянку є саме позивач, а тому остатньому цілком правомірно нараховано податкове зобов’язання з цього податку та штрафні санкції згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням.
Третя особа у наданих суду письмових поясненнях підтримала доводи, викладенні відповідачем у запереченні на позов.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем –Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача –Відкритого акціонерного товариства „Київський електротехнічний завод „Транссигнал” за період 01.10.2002 по 31.03.2005, за результатами якої складено акт перевірки від 12.10.2005 № 596/23-5/00260652 (далі –акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що відповідно до даних земельного кадастру землекористувачем земельної ділянки площею 14.390 кв. м. (кадастровий № 88:86:002), розташованої за адресою: вул. Жилянська, 97, є ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал". Разом з тим позивачем за період, що перевірявся, земельний податок за вказану земельну ділянку не нараховувався та не сплачувався.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2005 № 1054/23-10/0, яким позивачу згідно з абз. ”б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ч. 14 Закону України „Про плату за землю” та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: земельний податок у розмірі 249.661,03 грн., в т.ч. основний платіж –166.440,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції –83.220,34 грн.
Як підтверджено матеріалами справи, між Відкритим акціонерним товариством „Київський електротехнічний завод „Транссигнал" та Київською міською радою 26 січня 2001 року було укладено договір на право тимчасового користування земельними ділянками, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, загальною площею 66.108 кв. м (ділянка за кадастровим № 881860001 –51.718 кв. м, ділянка за кадастровим №881860002 –14.390 кв. м). Копія договору наявна в матеріалах справи.
Зазначений договір укладено Київською міською радою в межах повноважень, встановлених ч. 2 ст. 3, ч. 3, 5, 6 ст. 7, п. 1 ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 19, ст. 24 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ, який був чинним на момент укладення договору.
Відповідно до ст. 1 Договору від 26.01.2001 Київська міська рада передає, а Київський електротехнічний завод «Транс сигнал»приймає в тимчасове довгострокове користування строком на 10 років для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і спору на вул. Жилянській, 97, земельні ділянки , загальною площею 66.108 кв. м (ділянка за кадастровим № 881860001 –51.718 кв. м, ділянка за кадастровим №881860002 –14.390 кв. м.
Згідно зі ст. 2 ст. 1 Договору від 26.01.2001 плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді земельного податку у розмірі одного відсотка в рік від грошової оцінки земельної ділянки і змінюється відповідно до законодавчих та нормативних актів, що її регламентують.
За умовами ст. 3 Договору землекористувач зобов’язаний зокрема зареєструвати в податковому органі за місцем розташування земельної ділянки договір на користування землею, подавати розрахунок земельного податку, щомісячно сплачувати земельний податок, щороку звітувати перед податковою адміністрацією району (за місцем розташування земельних ділянок) про сплату земельного податку за користування землею.
На час вирішення спору даний договір є чинним.
Водночас, як підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами справи, зобов'язання по сплаті земельного податку в періоді, що перевірявся (2003, 2004 роки та перший квартал 2005 року), позивачем визначено (шляхом подання розрахунків податку та його сплати) лише за земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, площею 51.718 кв. м за 2003 рік в сумі 265.569,89 грн., за 2004 рік в сумі 260.613,10 грн., за 1 кв. 2005 рік в сумі 70.713,96 грн.
Земельний податок на земельну ділянку площею 14.390 кв. м (кадастровий №88:86:002), розташовану за адресою: вул. Жилянська, 97, позивачем у періоді, що перевірявся, не нараховувався та не сплачувався.
Суд враховує, що наказом Міністерства транспорту України від 13.02.2001 № 88 (копія –у справі) зобов’язано Київський електротехнічний завод «Транс сигнал»передати з балансу, а Південно-Західну залізницю прийняти на баланс будівлі, споруди з їх обладнанням, інженерними мережами та залізничними коліями на визначеній в натурі ділянці землі площею 14390 кв. м. Передача позивачем зазначеного майна Південно-Західній залізниці підтверджується актом приймання-передачі від 15.02.2001 (копія –у справі).
Водночас пунктом 2 Наказу Міністерства транспорту України від 13.02.2001 № 88 зобов'язано Київському електротехнічному заводу "Транссигнал" підготувати спільно з Південно-Західною залізницею в Управління земельних ресурсів м. Києва необхідну документацію по вилученню земельної ділянки.
Разом з тим матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були зроблені запити до Головного управління земельних ресурсів (лист від 05.08.2005 № 7991/10/23-10/007) та до Державної інспекції по контролю за використанням і охороною земель у м. Києві (лист від 11.08.2005р. №8071/10/23-10/007) щодо надання інформації про землекористувача земельної ділянки за адресою: м. Київ вул. Жилянська, 97 (кадастровий № 88:186:002) та визначення категорії зазначеної земельної ділянки.
Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" з метою надання інформації по земельній ділянці площею 14.329,74 кв. м. (кадастровий № 88:86:002), розташованій за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, за результатами якої складено акт перевірки від 23.08.2005 № 1055/20 (копія –у справі). Листом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві від 05.09.2005 № 053446/1000 та листом Головного управління земельних ресурсів від 31.08.2005 № 07-05/24152 було надано наступну інформацію.
Як зазначено в акті Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві та повністю підтверджується матеріалами справи, відповідно до даних земельного кадастру землекористувачем земельної ділянки площею 14.390 кв. м (кадастровий №88:86:002), розташованою за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, є ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал". Зазначена земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до земель промисловості. В Головному управлінні зареєстрований договір на право тимчасового користування землею від 26.01.2001 № 88-5-00070, який був перереєстрований в зв'язку з укладанням додаткової угоди від 20.07.2005 № 88-5-00081.
Відповідно до додаткової угоди до договору на право тимчасового користування землею від 20.07.2005 № 88-5-00081 були внесені зміни до п. 1 Договору на право тимчасового користування землею від 26.01.01. Щодо користування земельною ділянкою за кадастровим № 88:86:002 загальною площею 14.390 кв. м. змін згідно з додатковою угодою від 20.07.2005 внесено не було.
Також в акті перевірки Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві щодо дотримання вимог земельного законодавства від 23.08.2005 № 1055/20 зазначено, що за наказом Міністерства транспорту України від 13.02.2001 № 88 комплекс заводських будівель, обладнання та інженерних мереж, розташованих на земельній ділянці площею 14.390 кв. м., було передано на баланс Південно-Західної залізниці.
Крім того, як підтверджено матеріалами справи, відповідно до додаткової угоди від 20.07.2005 № 88-5-00081 до Договору від 21.-6.2001 на право тимчасового користування землею, укладеного між Київською міською радою та ВАТ «КЕЗ «Транссигнал», були внесені зміни до п. 1 Договору на право тимчасового користування землею в частині зменшення загальної площі землекористування до 64241 кв. м. у зв’язку зі зменшенням площі переданої в землекористування земельної ділянки за кадастровим № 88:186:001 з 51718 кв. м до 49851 кв. м. Щодо користування земельною ділянкою за кадастровим №88:86:002 загальною площею 14.390 кв. м. змін згідно з додатковою угодою від 20.07.2005 внесено не було.
Отже, на день складання акта перевірки Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві (23 серпня 2005), на день складення акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (12.10.2005), а також станом на день розгляду судом цього спору відповідна документація щодо передачі в користування земельної ділянки за кадастровим №88:86:002 загальною площею 14.390 кв. м. ДГТО «Південно-Західна залізниця»в установлений чинним законодавством спосіб не затверджена, не оформлена і сама передача не проведена. Доказів зворотнього суду не надано.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Власники земельних ділянок та землекористувачі, крім орендарів, справляють земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно з ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 193 Земельного кодексу України процедуру визначення факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками встановлює державний земельний кадастр. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про плату за землю" юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Згідно з пп. 4.1.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників.
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.08.2005 №1055/20, складеного Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві, та листом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві від 05.09.2005 № 053446/1000 підтверджено, що землекористувачем земельної ділянки площею 14.390 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (кадастровий № 881:86:002), є ВАТ "КЕЗ "Транссигнал".
Вказане підтверджується також і відомостями, наданими Київським міським управлінням земельних ресурсів. Позивачем не заперечується той факт, що згідно з даними земельного кадастру земельна ділянка площею 14.390 кв. м. (за адресою: м. Київ вул. Жилянська, 97, кадастровий № 881:86:002) зареєстрована саме за ВАТ "КЕЗ "Транссигнал".
Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 12.01.1993 "Про порядок ведення державного земельного кадастру" Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.
Таким чином земельний податок сплачується власниками або землекористувачами земельних ділянок, які отримали земельну ділянку у власність або у користування, що підтверджується відповідним державним актом, та при умові внесення відповідних даних до земельного кадастру, які є підставою для обчислення плати за землю.
Однак, як встановлено актом перевірки та не заперечується позивачем, земельний податок з вказаної земельної ділянко ним не нараховувався та сплачувався.
Суд враховує, що відповідно до пояснень і доказів, наданих на вимогу суду третьою особою, ДГТО «Південно-Західна залізниця»(в особі Київської дистанції електропостачання) у 2003 та 2004 роках подавало до податкового органу розрахунки земельного податку та сплачувало цей податок за користування спірною ділянкою.
При цьому суд бере до уваги, що відповідно до п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Водночас суд відзначає, що порядок і обсяги землекористування (в т. ч. в частині загальної площі землі, що перебуває в користуванні позивача, а також в частині площ окремих земельних ділянок) визначені позивачеві на підставі Договору від 26.01.2001, укладеного з розпорядником землі –Київською міською радою (з урахуванням її повноважень, встановлених як Земельним кодексом України від 1990 року, так і Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (ст. 9)).
Як вже зазначалося, позивачем не надано доказів внесення змін до Договору від 26.01.2001 в частині припинення користування земельною ділянкою площею 14.390 кв. м. за адресою: м. Київ вул. Жилянська, 97, кадастровий № 881:86:002. Також не надано і доказів наявності у позивача права (встановленого законом чи договором) односторонньої відмови від виконання договору в цій частині чи одностороннього внесення змін до договору.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правомірно та у відповідності до наведених положень податкового і земельного законодавства донараховано позивачу суму податкових зобов’язань з земельного податку у розмірі 166.440,69 грн., в т.ч. за 2003 рік –73.973,64 грн., за 2004 рік –73.973,64 грн., за січень-березень 2005 року –18.493,41 грн.
Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення позивачем податкового законодавства та факт наявності недоплати позивачем податкового зобов’язання з земельного податку у розмірі 166.440,69 грн., то за таких обставин суд вважає обґрунтованим донарахування позивачу передбачених пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафних санкцій у розмірі 83.220,34 грн.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві відсутні достатні докази, які б свідчили про необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В позові відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.О. Євсіков
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –12.07.2006.