Справа № 2-1873/2011

                   Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 року                                                                              м. Запоріжжя

          Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                                Холод Р.С.,

при секретарі:                                                                                Родніковій Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Волошиної Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №5»про списання з особистого рахунку безнадійної дебіторської заборгованості, -  

           в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про списання з особистого рахунку безнадійної дебіторської заборгованості, посилаючись на те, що до Комунарського районного суду м. Запоріжжя звернулося КП «ВРЕЖО №5»з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 3634грн. 14коп. за період з 01.01.1999р. по 01.01.2009р. та по оплаті по технічному обслуговуванню будинків і прибудинкової території в розмірі 1445грн. 75коп. за період з 01.01.1999р. по 01.05.2009р.

20.08.2010р. Комунарський районний суд м. Запоріжжя частково задовольнив позов та виніс рішення про стягнення з позивача на користь КП «ВРЕЖО №5»заборгованість по технічному обслуговуванню будинків і прибудинкової території у розмірі 55 грн. 45коп. В своєму рішенні суд застосував ст. 257 Цивільного кодексу України - позовну давність тривалістю у три роки.

Виходячи з вищенаведеного заборгованість, яка не підлягає стягненню складає за комунальні послуги у розмірі 3634грн. 75коп. та по оплаті по технічному обслуговуванню будинків і прибудинкової території в розмірі 1390грн. 30 коп.

Незважаючи на вище вказане рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя, яке набрало чинності 31.08.2010р., позивач отримала від відповідача вимогу №5547/01-11 від 29.11.2010р. щодо добровільного погашення заборгованості за спожиті комунальні послуги 3634грн. 14коп. та по оплаті за технічне обслуговування будинків і прибудинкової території в розмірі 1363грн. 57коп. протягом 20 днів з дати отримання вимоги, в якій також було зазначено, що у разі невиконання вимоги буде порушена судова справа та накладено арешт на наше рухоме та нерухоме майно.

У листопаді 2010 року позивач звернулась до КП «ВРЕЖО №5»з проханням списати заборгованість, яка не підлягає стягненню з нашого особистого рахунку № НОМЕР_1 на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2010р.

КП «ВРЕЖО №5»у своїй відповіді №Г-42 від 03.12.2010р. зазначило, що звернутися повторно до суду з метою стягнення цієї заборгованості у нього не має підстав згідно ст.257 ЦК України, але списання заборгованості з особистого рахунку, яка є поза межею строку позовної давності рішенням суду та чинним законодавством не передбачено. Таким чином, заборгованість за комунальні послуги у розмірі 3634грн. 14коп. та по оплаті по технічному обслуговуванню будинків і прибудинкової території 1363грн. 57коп. не підлягає списанню і буде залишена на особистому рахунку.

Позивач вважає, що заборгованість повинна бути списана з особистого рахунку № НОМЕР_1 КП «ВРЕЖО №5», а відповідь КП «ВРЕЖО №5»№Г-42 від 03.12.2010р. враховуючи положення діючого законодавства не відповідає вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р., а саме п.5.2.8 ст. 5, ст. 12, за якими безнадійна дебіторська заборгованість повинна буди віднесена до валових витрат.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в заяві та просила задовольнити їх у повному обсязі. Позивач ОСОБА_3 до суду надав заяву про розгляд справи без його участі і зазначив, що повінстю підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що механізму списання дебіторської заборгованості не існує у чинному законодавстві, тому позивачу необхідно добровільно погасити зазначену заборгованість.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши інші докази, що є в справі, приходить до наступного.  

Судом встановлено, що 20.08.2010р. Комунарський районний суд м. Запоріжжя частково задовольнив позов КП «ВРЕЖО №5»до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та по оплаті за  технічне обслуговування будинків і прибудинкової території. В своєму рішенні суд застосував ст. 257 Цивільного кодексу України - позовну давність тривалістю у три роки. Вказане рішення суду набуло законної сили 31.08.2010 року.

Враховуючи вказане рішення суду заборгованість, яка не підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, складає за комунальні послуги у розмірі 3634 грн. 75 коп. та по оплаті по технічному обслуговуванню будинків і прибудинкової території у розмірі 1390 грн. 30 коп.

Відповідно до п. 5.2.8. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат суми відносяться суми безнадійної заборгованості у разі, коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», ст.ст. 253, 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  

                                                                  ВИРІШИВ:   

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.  

Зобов’язати Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №5»списати з особистого рахунку № НОМЕР_1, зареєстрованого за ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 дебіторську заборгованість за комунальні послуги у сумі 3 634 гривні 14 копійок та за оплату по технічному обслуговуванню будинків і прибудинкової території у сумі 1363 гривні 57 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                                          Р.С. Холод