ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні позов

Прокурора м. Яремча Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Паляницької сільської ради Яремчанської міської ради

до Унітарного приватного підприємства “Сантехбудмеханізація”

про стягнення коштів в сумі 505 000,00 грн. та розірвання договору підряду на капітальне будівництво

за участю представників сторін:

від позивача: Щербюк Г.І., голова сільради;

від відповідача: не з’явився;

прокурора Швеця О.А.,

В С Т А Н О В И В :

З позовною заявою в інтересах держави в особі Паляницької сільської ради Яремчанської міської ради, с. Паляниця Івано-Франківської області, до Унітарного приватного підприємства “Сантехбудмеханізація”, м. Чернівці, про стягнення коштів в сумі 505 000,00 грн. та розірвання договору підряду на капітальне будівництво звернувся прокурор м. Яремча.

Позов мотивується тим, що відповідно до пункту 5.1 укладеного сторонами договору підряду на капітальне будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в с. Паляниця № 2907/1 від 29.07.2004 на загальну суму 9 088 400 грн. позивач відповідно до платіжного доручення № 54 від 02.02.2005 перерахував на рахунок відповідача 20 % авансу в сумі 505 000 грн., а відповідач в свою чергу зобов’язався приступити до виконання робіт не пізніше 10 днів з часу отримання авансового платежу і завершити всі будівельні роботи через 18 місяців. Однак, станом на день подання позову, незважаючи на неодноразові звернення зі сторони позивача про розірвання вказаного договору, відповідач так і не розпочав будівництво.

В ході розгляду справи на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач, крім зазначеної суми, просив стягувати також інфляційних в сумі 173386,45 грн. та 3% річних в сумі 44776, 67 грн.

Відповідач у наданому письмовому відзиві на позовну заяву позов визнає частково –на суму 133 904 грн., – мотивуючи це тим, що дозвіл на початок будівельних робіт він отримав ще в серпні 2004 року, а саме позивач неналежно виконував умови договору та безпідставно затягував початок будівництва: проектно-кошторисну документацію надав тільки в листопаді 2004 року; експертиза проекту не проводилась аж до лютого 2005 року, а фінансування розпочалося тільки 03 лютого 2005 року. Враховуючи, що в зимовий період будівельні роботи не могли проводитись, відповідач планував розпочати будівництво школи навесні, однак 29.03.2005 отримав від замовника листа про припинення будівництва через відсутність коштів. За вказаний період відповідачем було виконано певні підготовчі роботи для початку будівництва, а тому частину авансу ним було освоєно та оподатковано. В судовому засіданні 25.12.2007 судом оголошено перерву до 25.01.2008.

Відповідач, який про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вдруге явку свого представника в судовому засіданні не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача та прокурор, який брав участь у розгляді справи, просили позовні вимоги задовольнити з урахуванням зазначеного вище їх збільшення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, лише в сумі 505000 грн. виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29 липня 2004 року сторони уклали між собою  договір № 2907/1 підряду на капітальне будівництво загальноосвітньої школи 1-3 ступенів в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, попередньо. вартістю 9088,4 тис. грн.

На виконання умов пункту 5.1 договору платіжним дорученням від 02.02.2005 № 54 позивач перерахував відповідачеві аванс в розмірі 20 відсотків від суми договору, тобто 505000 грн.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язався приступити до виконання робіт не пізніше 10 днів з часу отримання авансового платежу і завершити всі будівельні роботи через 18 місяців.

Проте до виконання робіт відповідач не приступив, а неодноразові пропозиції позивача про розірвання договору ним були залишені без реагування та відповіді.

Внаслідок прострочення зобов’язання відповідачем, договір втратив інтерес для позивача. У зв’язку з тим та у відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України суд вважає, що вимога прокурора щодо розірвання договору є цілком правомірною.

Згідно з частиною 5 статті 653 ЦК України, якщо договір розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Посеред інших  збитками є також  витрати, які особа зробила.

В цьому контексті ніяких сумнівів не виникає також й обґрунтованість позовної вимоги щодо  повернення авансу в сумі 505 тис. грн.

Разом з тим вимоги позивача щодо стягнення суми авансу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних судом визнаються безпідставними.

Зокрема, наслідки порушення грошового зобов'язання встановлені статтею 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість  його виконання та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Однак, у разі несплати контрагентом за договором суми авансу чи передоплати ЦК України встановлює інші наслідки. Так, згідно із частиною 1 статтею 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Викладене свідчить про те, що виконання робіт у разі домовленості сторін про попереднє перерахування замовником авансу є зустрічним зобов'язанням. Відтак, у разі неперерахування замовником авансу виконавець робіт на підставі частини зазначеної статті має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання повністю або частково. У такому разі сторона, яка не перерахувала аванс, може не виконувати цього обов'язку по сплаті коштів і це означатиме, що сторони припинили договірні стосунки між собою.

Проте,  якби її зобов'язання сплатити аванс було грошовим зобов'язанням, відповідач в силу статті 625 ЦК України не звільнявся б від обов'язку сплатити кошти з урахуванням індексу інфляції та відсотки річних. У даному випадку зобов'язання Паляницької сільської ради сплатити аванс перетвориться у грошове зобов'язання по оплаті виконаних робіт лише у разі, якщо Унітарне пhиватне підприємство «Сантехбудмеханізація», незважаючи на несплату авансу, виконає своє зустрічне зобов'язання, а саме будівництво школи.

Підстава (мета) передачі грошей у грошовому зобов'язанні є платіж, погашення грошового зобов'язання. У зобов'язанні сплатити аванс (передоплату) підставою для сплати є отримання права вимагати зустрічного виконання від сторони за договором.

Правові наслідки невиконання зобов’язання залежать від його правової природи. Крім того, будь-який договір насамперед свідчить про намір сторін. Наприклад, за договором купівлі-продажу неперерахування покупцем продавцеві авансу (передоплату) позбавляє його права вимагати річ, що є предметом такого договору.

Таким чином, перерахування позивачем відповідачеві передоплати та невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором по виконанню підрядних робіт  не є порушенням відповідачем грошового зобов’язання, у зв’язку з чим суд вважає, що додаткові вимоги позивача щодо стягнення суми авансу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних суперечить вимогам статей 6, 203, 538, 549, 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, судові івимтрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволеного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнгути  з Унітарного приватного підприємства Сантехбудмеханізація»(м. Чернівці, вул. Миколаївська, 34-Ж, ідентифікаційний код 32790737) на користь Поляницької сільської ради, с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 25596005) авансу в 505000 грн. та в дохід державного бюджету державне мито в сумі 5050 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

3.В решті позову відмовити за безпідставністю.

Суддя                                                              А. Паскарь