Справа № 2-а-7900/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 04 липня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гамули Б.С. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області (далі – Управління) про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії та компенсації за втрату годувальника в розмірах, передбачених ст.ст. 39, 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

                                          в с т а н о в и в :

17 червня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області в якому зазначає, що вона проживає в с. Полиці Камінь-Каширського району Волинської області в зоні гарантованого добровільного відселення, є особою, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 3, непрацюючим пенсіонером та дружиною померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

У зв’язку з цим, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 39, ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону), відповідачем їй повинні виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячна компенсація в разі втрати годувальника в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Управлінням їй на порушення вимог зазначених статей Закону згадані доплати виплачуються в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншими.

Зважаючи на пріоритетність законів над підзаконним нормативними актами при виплаті зазначених доплат підлягають застосуванню норми передбачені Законом, а не згаданими постановами.

Просить суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату їй підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячну компенсацію у разі втрати годувальника у розмірах 50 процентів мінімальної пенсії за віком, визначених ст.ст. 39, 52 Закону за період в межах строку позовної давності та з урахуванням виплачених сум.

Відповідач, отримавши 21 червня 2011 року копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими матеріалами, у встановлений ч. 3 ст.183-2 КАС України строк заперечення проти позову чи заяви про його визнання не подав.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживає в с. Полиці Камінь-Каширського району Волинської області, є особою, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 3, непрацюючим пенсіонером та дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 категорії 1, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Дані обставини стверджено паспортом, пенсійним посвідченням, посвідченням громадянина, який постраждав від наслідків Чорнобильської катастрофи, листом відповідача, свідоцтвом про смерть, посвідченням дружини з числа померлих категорії 1, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Вказаний населений пункт, відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення підвищуються у розмірі двох мінімальних заробітних плат,

В силу ст. 52 Закону, щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, незалежно від пенсії передбаченої законодавством.

Вказані розміри підвищення до пенсії та компенсації за втрату годувальника зазнали змін, що відбулись відповідно до п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому дані статті залишились чинними в первинній редакції.

Відповідач згідно його довідки та листа виплачував позивачці підвищення до пенсії та компенсацію за втрату годувальника в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншими.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачці розмірів підвищення до пенсії застосуванню підлягають ст.ст.39, 52 Закону, а не згадані постанови, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з наведеного суд доходить висновку, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок і виплату позивачці підвищення до пенсії, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону в розмірі двох мінімальних заробітних плат із врахуванням ст.53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» в межах, передбаченого ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду, а саме за період з 17 грудня 2010 року по 17 червня 2011 року з врахуванням виплачених їй сум.

Відповідач також зобов’язаний здійснити перерахунок і виплату позивачці компенсації за втрату годувальника, відповідно до вимог ст. 52 Закону із застосуванням ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» в межах, передбаченого ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду, а саме за період з 17 грудня 2010 року по 17 червня 2011 року з врахуванням виплачених їй сум.

Дії відповідача щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії та компенсації за втрату годувальника у вказаних розмірах є неправомірними.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачці саме УПФУ в Камінь-Каширському районі Волинської області.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст.ст.39, 51, 52 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області щодо відмови у нарахуванні і невиплаті позивачу ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення, дружині померлого ОСОБА_2, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної компенсації за втрату годувальника в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, згідно ст.ст. 39, 52 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 17 грудня 2010 року по 17 червня 2011 року включно.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 17 грудня 2010 року по 17 червня 2011 року включно з врахуванням ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»і виплачених сум.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як дружині померлого ОСОБА_2 смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щомісячної компенсації за втрату годувальника в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 52 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 17 грудня 2010 року по 17 червня 2011 року із врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

        Головуючий :                                                                  Б.  С.  Гамула