Судове рішення #16774652

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-1157/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Льон С.М.

5? 42                                              Доповідач Дуковський  О. Л.   

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2011 року Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

                       головуючого судді – Вербицького В.С.

                                         суддів  –  Дуковського О.Л; Драного В.В.

                              при секретарі – Діманової Т.А.

                               

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ агентство нерухомості «Інкопмарк»про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

   Заслухавши доповідача,сторони та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_4, яка представляє інтереси неповнолітнього сина ОСОБА_5 звернулася з позовом в суд до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ Агенство нерухомості «Інкопмапрк»про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування зазначила, що дана квартира належала відповідачу ОСОБА_8 Договір був укладений та посвідчений брокерською конторою ТОВ Агенство нерухомості «Інкопмарк», та зареєстрований в КООБТІ 24.02.2998 року за № 7508/24.

За цим договором бувший чоловік ОСОБА_6 та їх спільний син ОСОБА_5 набули право власності на квартиру. Внаслідок того, що  дана квартира була придбана в період спільного проживання із ОСОБА_6 позивачка вважає, що житло слід вважати спільною сумісною власністю подружжя. І ураховуючи свої інтереси, та інтереси сина ставила питання   про визнання за нею права власності на ј частину зазначеної квартири. А із врахуванням частки дитини на ѕ її частини. Виходячи з того пропонувала варіант порядку користування квартирою, який просила затвердити судовим рішенням.

Крім цього, зазначила, що бувший чоловік створив нову сім’ю, яка заважає її сину користуватися своєю власністю (1/2 частиною квартири). Просила виселити відповідачів ОСОБА_7 та її неповнолітню дитину  ОСОБА_9 з незаконно займаного приміщення ( квартири АДРЕСА_1).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 березня 2011 року позов залишено без задоволення в частині визнання договору купівлі - продажу дійсним.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду  з підстав неповної оцінки доказів та неправильного застосування норм процесуального права. Крім того, представником позивачки зазначено, що суд не розглянув інші позовні вимоги,тобто не розв’язав їх по суті спору.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частково задоволенню, а рішення суду скасуванню з підстав недотримання судом вимог  ст. ст. 214. 215 ЦПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне ухвалити нове рішення в справі.

Як правильно зазначив суд договір купівлі-продажу здійснений 24.02.1998 року під час дії Закону України «Про власність». Право власності на квартиру відповідач ОСОБА_6 та спільна дитина сторін набули з моменту її реєстрації в Кіровоградському ОБТІ також 24.02.1998 року і подальшого визнання дійсним договір не потребує. Таким чином, з моменту реєстрації в ОБТІ права спільної власності на квартиру за відповідачем та сином і до дня звернення позивачки до суду спливло більше 9 років, а ОСОБА_4 не навела поважності причин пропуску строку давності звернення з даним позовом в суд передбаченого ст. 71 ЦК України, в редакції 1963 року.

З 2004 року позивачка із сином проживає в Державі Ізраїль. З наданих нею доказів не вбачається яким чином порушене право власності її неповнолітнього сина, а також яким чином сам факт утворення ОСОБА_6 нової сім’ї утворює перешкоди   ОСОБА_5 у користуванні житлом чи розпорядженні своєю часткою у житлі.

За даних обстави  колегія суддів вважає, що в позові ОСОБА_4 слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-

Р ІШ И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 березня 2011 року скасувати.

В позові ОСОБА_4, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу квартири від 21.02.1998 року дійсним, визнання права власності на ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та про встановлення порядку користування зазначеного квартирою і усунення перешкод в користуванні житлом шляхом виселення –відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти  днів.  

 

Головуючий  суддя:   

Судді :                 









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація