Судове рішення #16773013

        

Справа №  2а-518/11

П О С Т А Н О В А  

 24 лютого 2001 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:                   

головуючого судді – Кукурекіна К.В.

при секретарі     -  Короткої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління ДАІ УМВС України в м. Севастополі про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-    

В С Т А Н О В И В:

  

Позивач звернувшись до суду, просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15.11.2010 р. СН  № 091497.

Обгрунтовує свої вимоги тим, що правопорушення не вчиняв. Після проїзду регульованого пішохідного переходу позивач був зупинений працівником Державтоінспекції. На його вимогу про роз’яснення причини зупинки було повідомлено, що позивач проїхав на жовтий сигнал світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3. Правил дорожнього руху України. Зазначав, що керуючи автомобілем, він проїхав пішохідний перехід на зелений сигнал світлофору, який на той час почав мигати, але, згідно п.п. 8.7.3 «в» зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде вімкнено сигнал, який забороняє рух.  

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених в заяві, та наполягав на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Надав диск з фіксацією порушення.

Вивчивши обставини справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, на підставі ст.2 КАС України, перевірив чи діяв відповідач на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням цих повноважень з метою, з якою вони надані, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед законом, протягом розумного строку.

Так судом встановлено, що 15.11.2010 р. о 09 год. 35 хв. По вул. Гоголя в м. Севастополі інспектором ДПС Гончаренко Володимиром Олександровичем було виявлено порушення п.8.7.3. «ґ» Правил Дорожнього руху України, водієм, який керував автомобілем Сеат, державний номер НОМЕР_1, а саме  - позивачем у справі.

Посадовою особою ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення серії СН № 088156 від 15.11.2010 року.

Протокол складено у відповідності до вимог ст.ст. 254, 256  КУпАП, із зазначенням дати, місця, посади особи, яка його склала, відомості про особу, щодо якої його складено, місце, час вчинення, суть правопорушення, зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність, тощо, копія видана особі щодо якої складено протокол. ОСОБА_1, підписав протокол, пояснивши у відповідній графі, що з правопорушенням не згоден, проїхав на зелене світло.

Склавши протокол та розглянувши справу, відповідач у відповідності до вимог ст. 255 КУпАП виніс постанову, прийнявши рішення у відповідності до вимог ст.ст. 33-35, 245, 246, 247, 248, 251, 252, 280, 283 КУпАП, з урахуванням обставин справи.

Постанова СН 091497 від 15.11.2010 р., яка винесена на підставі відповідного протоколу, містить у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП дату розгляду, найменування посадової особи, відомості про порушника, встановлені обставини, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність, рішення, прийняте щодо покарання (сума штрафу), постанова підписана особою, що її винесла та порушником.

П. 8.7.3. «ґ» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р., визначено, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Диспозицією ст. 122 ч.2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо проїзду на заборонний сигнал світлофора.

Провадження по справі, процесуальні документи, вид покарання (розмір штрафу в межах санкції статті), не суперечать діючому законодавству, а відтак порушень з боку інспектора  ДПС ОДАІ м. севастополя Гончаренко В.О., не встановлено.

Позивач в позовній заяві зазначив, що факт вчинення правопорушення відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об"єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).

Позивач в позовній заяві зазначив, що порушення не вчиняв. Відеозапис суд вважає належним, допустимим доказом по справі. Доводи представника позивача про те, що відеозапис інспектором було зроблено відеокамерою, яка не пройшла в установленому законом порядку повірку, не спростовують висновків суду про правомірність дій відповідача. П.19.2 Наказу МВС № 111 від 27.03.2009 р. визначено, що працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність; забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну. Ст.19 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що об»єктами державного метрологічного контролю та нагляду є засоби вимірювальної техніки.  В даному випадку відеокамера була використана відповідачем не як засіб вимірювальної техніки, а з метою фіксації факту правопорушення з боку позивача.

Доводи ОСОБА_1 про порушення відповідачем його прав шляхом негайного розгляду протоколу, не є підставою для визнання дій інспектора неправомірними, оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення,  клопотання про відкладення розгляду адміністративної справи з боку ОСОБА_1 до інспектора не надходило.

Аналіз зазначених обставин свідчить про те, що інспектор ДПС – відповідач Гончаренко В.О. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15.11.2010 р. у відповідності з діючим законодавством.

Викладене є підставою для відмови у задоволенні позову.

 На підставі викладеного,  керуючись «Правилами дорожнього руху», затвердженими постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001р., ст.ст. 9, 122, 171-2, 251, 280, 283, 284, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 186, 256 КАС України, суд, -   

 ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до  Управління ДАІ УМВС України в м. Севастополі – відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя –   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація