Дата документу Справа № 22-а-1135/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а-1135/11 Головуючий у 1 інстанції: Булашев Р.Л.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С., Коваленко А.І.
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області на постанову Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про оскарження бездіяльності щодо виплат дітям війни,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області (далі –УПФУ в Приморському районі Запорізької області) про оскарження бездіяльності щодо виплат дітям війни.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що має статус дитини війни, а тому, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18.11.2004 року має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії ЦПФ України в Приморському районі Запорізької області щодо нездійснення йому перерахунку та не виплати йому у повному обсязі надбавки до пенсії та зобов’язати УПФ України в Приморському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії як дитині війни з 01.01.2006 року по день подачі адміністративного позову до суду.
Постановою Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 17.12.2008р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком –неправомірною.
На протязі 1-го місяця, з дати набрання чинності цією постановою, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 17.12.2008 р. по 31.12.2008 р. включно, та з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. включно, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку встановлено діючим законодавством на вказаний час, з урахуванням вже сплаченої суми –10 % у цей період.
В іншій частині позову –відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача –3 грн. 40 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі УПФУ в Приморського районі Запорізької області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління ПФУ в Приморському районі Запорізької області підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується сторонами, ОСОБА_2 має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією паспорта та пенсійним посвідченням (а.с. 7, 8).
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за період з 17.12.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 по 31.12.2009 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування постанови, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: