Справа № 2-а-3327/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 липня 2011 року                       Шаргородський районний суд Вінницької області

          Суддя Соколовська Т.  О.  розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до  управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі про зобов’язання нарахувати та виплатити заборгованість з пенсійних виплат, -

В С Т А Н О В И В :

          24.06.2011 року  ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Шаргородському районі про зобов’язання нарахувати та виплатити заборгованість з пенсійних виплат. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером, проживає на території посиленого радіоекологічного контролю в с. Джурин Шаргородського району Вінницької області (категорія 4), отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно ч.3 ст.33 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" має право на надбавки та підвищення до пенсії, відповідно до ст. ст. 51, 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком і як непрацюючий пенсіонер, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю на  доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

         Проте, відповідач не виконує норми ст.ст.39,51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і виплачував йому щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, та  підвищення до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю не відповідно до вказаного Закону, а відповідно до постанов Кабінету Міністрів №530 від 28.05.2008 року та № 836 від 27.06.1996 року, тобто у значно менших розмірах.

     Просить визнати неправомірною відмову УПФУ у Шаргородському районі щодо нарахування та виплати додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірною; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому  додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до категорії 4 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, передбачену ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком з 04 жовтня 2010 року по день ухвалення судового рішення у даній справі з врахуванням проведених виплат; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому доплату до пенсії, передбачену ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі однієї мінімальної заробітної плати,  починаючи з  04 жовтня 2010  року по день ухвалення судового рішення у даній справі, з врахуванням проведених йому виплат.

               06.07.2011  року по даній справі суддею відкрито скорочене провадження.

          Відповідно до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          УПФУ в Шаргородському районі  подало заперечення на позов, згідно з  якими відповідач позов не визнає і просить залишити його без задоволення як безпідставний посилаючись на те, що позивачу виплачується пенсія відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.51 ЗУ«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст.39 цього ж Закону. Фінансування виплат, пов’язаних з реалізацією  цього Закону  здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Законів України про Державний бюджет на відповідний рік, якими визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Пенсійному фонду заборонено, відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», використовувати кошти на цілі, не передбачені в Законі про Державний бюджет.  Фінансування виплат, передбачених ст.ст.39,51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»врегульовано постановами Кабміну, які роз’яснювали порядок застосування вказаного Закону та законами про Державний бюджет на відповідний рік. Починаючи з 22.05.2008 року, постановою Кабміну №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлено виплати додаткової пенсії, особам, постраждалим від аварії на ЧАЕС.  Позивач отримував та отримує виплати, передбачені ст.ст.39,51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у зазначених в цій Постанові розмірах: за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та доплату до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5,20 грн., тобто в розмірах, встановлених Законами України про Державний бюджет на відповідний рік та постановами  Кабміну №530 від 28.05.2008 року і № 836 від 26.07.1996 року, та в межах тих асигнувань, які надходили з Державного бюджету (а.с. 9 ).

    Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, оцінивши  повідомлені позивачем та відповідачем обставини, заперечення з приводу заявлених позовних вимог, та наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду у Шаргородському районі Вінницької області про зобов’язання нарахувати та виплатити заборгованість з пенсійних виплат підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

        Судом встановлено, що ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, знаходиться на обліку в УПФУ у Шаргородському районі Вінницької області (а.с. 4 ), отримує пенсію за віком, проживає в с. Зведенівка Шаргородського району Вінницької області (а.с. 2 ), яке, згідно постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року за №106 (додаток №1, розділ 4), віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

       Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 , виданого  17.11.1992  року Вінницькою облдержадміністрацією позивач є особою, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) (а.с. 3 ) і має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, як його визначено в ст.2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

         Таким чином, встановлено, що позивач, як непрацюючий пенсіонер, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на підвищення пенсії у розмірі, встановленому ч.1 ст. 39 цього Закону, тобто на одну мінімальну заробітну плату та відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

           Рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», на які посилається відповідач у запереченнях, як на підстави у відмові у задоволенні позову і якими обмежувалися права громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, права на виплати, передбачені ст.ст.39,51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Положення Законів України, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

       Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

         Відтак, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема положення ст.ст.39,51 цього Закону, є чинними і підлягають застосуванню в попередній редакції.  

     При розрахунку позивачу виплат, передбачених ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідачу слід виходити з положення ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якою визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого, крім передбаченого ст.28 цього Закону, мінімального розміру пенсії за віком.

         Позивач, як непрацюючий пенсіонер, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на підвищення пенсії у розмірі, встановленому ч.1 ст. 39 цього Закону, тобто на одну мінімальну заробітну плату, та як особа, віднесена до категорії 4, відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком за період часу з 04 жовтня 2010 року по даний час.  Тому відмова відповідача позивачу в нарахуванні і сплаті недоплачених йому виплат, як особі, постраждалій від Чорнобильської катастрофи, у розмірах, передбачених ст.ст.39,50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на його звернення є незаконною.

         Фінансування  витрат, пов’язаних з реалізацією ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»здійснюється за рахунок державного бюджету (ст.63 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

         Статтею 10 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що  пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.   

         Згідно абз.1 п.1 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. №121/2001 , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

      Відповідно до п.15 Положення "Про пенсійний фонд України", Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

           Статтею 46 Конституції України встановлено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист.                       Згідно ст.1 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

       Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є зокрема  потерпілі від Чорнобильської катастрофи –громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст.9 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно до ст.49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4,  встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

До категорії 4 належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (ст.14 ч.1 п.4 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно ч.2 ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, зокрема у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.

Розмір мінімальної заробітної плати, що є вихідним критерієм для визначення розміру виплат, передбачених ч.2 ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлений ст.53 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік», та ст.22 ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік» з періодичністю на 1 січня, 1 квітня, 1 липня, 1 жовтня, 1 грудня протягом 2010 року та з періодичністю на 1 січня, 1 квітня, 1 жовтня, 1 грудня протягом  2011 року.

Згідно ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 процентів  мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року за №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(додаток №1 – Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розділ 4 –Зона посиленого радіоекологічного контролю), населений пункт –с. Зведенівка Шаргородського району Вінницької області,  віднесений до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Безпідставними є доводи  відповідача, викладенні в письмових запереченнях на позовну заяву, щодо правомірності нарахувань та виплати позивачу виплат, як особі, що постраждала від Чорнобильської катастрофи, з посиланням на відсутність фінансування з бюджету для виплати підвищення до пенсії та додаткової пенсії в розмірах, які вказані позивачем, оскільки фінансування цих видатків не є предметом спору і питання надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов’язків у справах даної категорії виходять за межі заявлених вимог і не розглядаються.

          Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено право позивача  отримувати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до категорії 4 у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, визначеної у ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  тому воно підлягає судовому захисту, а позов є обґрунтованим  і підлягає  задоволенню.                   

          Відповідно до абз.2 ч.1 ст.256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

            Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 46, 55, 57, 95, 96  Конституції України, ст.ст. 2,4, 6, 8, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 159, 160, 161, 162, 183-2, 254, 256 КАС України, ст.ст.1, 9,12,14,39,49,51,63,65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.6,28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі про зобов’язання нарахувати та виплатити заборгованість з пенсійних виплат   задовольнити.

 Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі нарахувати і виплатити  ОСОБА_1   додаткову пенсію та доплату до пенсії в розмірі, передбаченому   Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1  підвищення (доплату) до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, починаючи з 04 жовтня 2010 року по 18 липня 2011 року відповідно до ч.ч.2,1ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначивши вказане підвищення (доплату) в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з врахуванням проведених йому виплат.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеній до категорії 4, починаючи з 04 жовтня 2010 року по 18 липня 2011 року відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених йому виплат за вказаний період.

 Постанова суду підлягає до негайного виконання відповідачем.

           На постанову може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шаргородський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

           У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 

Суддя