Справа № 22-ц-1874/11   13.07.2011    20.07.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц-1874/11р.                        Головуючий в першій інстанції  Батченко О.В.

Категорія  27                                      Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                  13 липня 2011 року                                      м. Миколаїв

                  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої          -         Буренкової К.О.,

суддів:   Довжук Т.С.,   Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання   Кулик О.В.,

за участю представника позивача   Святелика А.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні  цивільну справу

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства

«Мегабанк»

на заочне рішення  Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2011 року  за позовом

публічного акціонерного товариства «Мегабанк»

(далі – ПАТ «Мегабанк»)

до

ОСОБА_4, ОСОБА_5

про стягнення заборгованості за кредитним договором, неустойки, штрафу  та про звернення стягнення на майно з наданням прав та покладенням обов’язку,  

В С Т А Н О В И Л А :

17 травня  2010 року  ПАТ «Мегабанк» звернулося до суду з  позовом  до  ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором станом на 21 квітня 2010 року  в розмірі 320 451 грн. 34 коп., стягнення з ОСОБА_4 штрафу в сумі 30 790 грн. за невиконання зобов’язань за договором застави майна та в рахунок погашення вищезазначеної заборгованості звернути стягнення на предмет застави – автомобіль МАЗ 5440 08, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску і стягнення судових витрат.

Позивач зазначав, що  17 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк», правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк»   та  ОСОБА_4 було укладено кредитний договір  у  сумі  307 900 грн.  на придбання автомобіля зі сплатою 18,5% річних строком  до 15 серпня 2014 року.  У зв’язку з порушенням строків сплати за користування кредитом та відсотків по ньому станом на 21 квітня 2010 року, виникла заборгованість, а саме:

      - борг за кредитом                256 181 грн. 53 коп.;

      - прострочені відсотки           41 781 грн. 76 коп.;

      - пеня                                         7 579  грн. 32 коп.;

      - штрафи                                  14 908  грн. 73 коп.

В забезпечення повернення кредиту між тими ж сторонами  20 серпня 2007 року був укладений договір застави, предметом якого є автомобіль марки МАЗ 5440 08, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу.

За умовами договору застави у разі невиконання відповідачем умов кредитного договору, Банк набуває право звернення на заставлене майно. Позивач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, однак відповідач умови договору кредиту починаючи з жовтня 2007 року порушує, а з грудня 2008 року взагалі не виконує, внаслідок чого, утворилась заборгованість по сплаті кредиту та процентів за його користування.

Також позивач просив стягнути з ОСОБА_4 штраф в розмірі 30 790 грн. за невиконання зобов’язань за кредитним договором та в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет застави – автомобіль МАЗ 5440 08, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, шляхом продажу ПАТ «Мегабанк» предмету застави з  укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, для задоволення вимог Банку за кредитним договором від 17серпня 2007 року. Крім того, Банк просив зобов’язати ОСОБА_4 передати у володіння ПАТ «Мегабанк» автомобіль марки МАЗ 5440 08, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску для здійснення останнім продажу предмету застави в рахунок погашення заборгованості.

26 листопада 2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_5 та за будь-якими додатковими угодами до нього був укладений договір поруки.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2011 року  позов задоволений частково. Ухвалено стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором від 17 серпня 2007 року в розмірі  302 963 грн. 29 коп., який складається з: заборгованості за кредитом – 256 181 грн. 53 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом 41 781 грн. 76 коп. та штрафу – 5000 грн., а також по 910 грн. судових витрат з кожного. Також ухвалено звернути стягнення в межах 302 963 грн. 29 коп. на автомобіль МАЗ 5440 08, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуск, вантажний сідловий тягач – Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, об’єм двигуна 14860, колір синій, що належить ОСОБА_4 на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 від 14.08.2007 року, виданого РЕГ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв ВДАІ УМВС в Миколаївській області. В задоволенні позовних вимог ПАТ «Мегабанк»  в частинах:  надання права зняття предмета застави з обліку, отримання документів для продажу та надання інших прав продавця; покладення зобов’язань на ОСОБА_4 передати у володіння Банку транспортний засіб з документацією; стягнення пені за недоотримання строків сплати нарахованих  процентів, а також штрафу з ОСОБА_4 за порушення умов договору застави -  відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Мегабанк» просить  рішення суду змінити   На думку апелянта, рішення суду є таким, що не відповідає обставинам справи та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач  порушив умови кредитного договору та  не виконав зобов'язання, взяті на себе за цим договором, а тому правомірні вимоги позивача  щодо стягнення зазначеної заборгованості з відповідача ОСОБА_4 у солідарному порядку з  відповідачем ОСОБА_5, який згідно договорів поруки  зобов'язались відповідати перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому же розмірі, що і ОСОБА_4, але суму заборгованості слід  розраховувати без розміру пені та в зменшеному розмірі штрафу. Також суд вважав безпідставними вимоги позивача щодо стягнення штрафу за невиконання умов договору застави та звернувши стягнення на предмет застави не визначив спосіб його реалізації.

Між тим,  з таким висновком суду погодитися в повній мірі не можна, оскільки він  не  відповідає  дійсним обставинам справи і вимогам матеріального права, що відповідно до п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для  скасування оскарженого рішення в зазначених частинах та ухвалення в цих частинах нового рішення.        

Як вбачається з матеріалів справи,  договором від 17 серпня 2007 року виникли кредитні правовідносини між  ВАТ «Мегабанк», яке було перейменовано в  ПАТ  «Мегабанк»   та  ОСОБА_4, який отримав від кредитора 307 900 грн. на придбання автомобіля марки МАЗ, модель 5440 08, синього кольору (а.с. 12-15).   В забезпечення виконання цього договору між тими ж сторонами 20 серпня 2007 року було укладено договір застави, предметом якого став вказаний транспортний засіб  (а.с. 16-18).

17 серпня  2007 року між  ПАТ  «Мегабанк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, за яким  останній поручився відповідати перед позивачем за зобов’язаннями ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору та будь-якими додатковими угодами до нього, у повному обсязі цих зобов’язань (а.с. 19).  

Згідно  ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зокрема, відповідно до пунктів 3.2.1; 3.2.3; 2.6; 2.8; 2.9 кредитного договору клієнт щомісячно надає Банку грошові кошти для погашення заборгованості за цим договором, включаючи проценти за користування кредитом та у разі порушення термінів погашення процентів за платежі,  сплачує пеню, а договір діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

        З матеріалів справи вбачається, що з грудня 2008 року ОСОБА_4 не виконує свої зобов'язання за кредитним договором та станом на 21 квітня 2010 року  мав заборгованість за кредитом -  256 181 грн. 53 коп.;       простроченим відсоткам   -  41 781 грн. 76 коп.;   пені за несвоєчасну сплату кредиту і процентів - 7 579  грн. 32 коп. та штрафу за невиконання прийнятих на себе зобов’язань щодо повернення кредиту згідно графіку погашення -  14 908  грн. 73 коп. (а.с. 31-32).

        Нарахування штрафу  за невиконання прийнятих на себе зобов’язань щодо повернення кредиту згідно з графіком погашення передбачено умовами кредитного договору, а саме п. 7.2. Проти такої відповідальності ОСОБА_4 при підписанні договору та в подальшому  не заперечував.

        Тобто, між сторонами кредитного договору було досягнуто згоди з усіх умов кредитного договору, які були укладені у формі встановленій законом (письмовій) та волевиявлення  сторін по справі було вільним.

        Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує  розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають  істотні значення.

        Так,  з матеріалів справи вбачається, що заборгованість за кредитом складає  256 181 грн. 53 коп., а  пеня нарахована в розмірі  7 579  грн. 32 коп. в межах строку позовної давності, який встановлено ст. 258 ЦК України,  а саме: з 21 квітня 2009 року по 21 квітня 2010 року.  Тобто, розмір нарахованої пені  не перевищує розміру  заборгованості за кредитним договором, а доказів в підтвердження обставин, які мають істотні значення для зменшення розміру пені відповідачем суду не надані.    

        Крім того, положення ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки може бути застосовано лише до процентів, які нараховуються як пеня, оскільки вони є засобами цивільно-правової відповідальності, чи згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, враховуючи її компенсаційну природу.

        З п. 2.1.3 договору застави майна вбачається, що ОСОБА_4 зобов’язався застрахувати за свій рахунок предмет застави – автомобіль МАЗ 5440 08 по пакету повне «КАСКО» (а.с. 17), але вказане зобов’язання також не виконав. У разі порушення заставодавцем п. 2.1.3 він сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від вартості предмета застави (п. 6.4 договору застави). Тому, вимога позивача про стягнення штрафу за порушення умов договору застави є обґрунтованою.

        Також,  17 серпня  2007 року між  ПАТ  «Мегабанк» та ОСОБА_5  було укладено договір поруки, за яким останній взяв на себе зобов’язання відповідати в якості солідарного боржника за кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього.

Правові   наслідки   порушення   зобов'язання, забезпеченого  порукою, урегульовані ст. 554 ЦК України, а тому  обґрунтована вимога позивача щодо стягнення зазначеної заборгованості  з ОСОБА_5  у солідарному порядку з  відповідачем ОСОБА_4 за виконання обов'язків за кредитним договором в тому же розмірі, що і позичальник.       

        Таким чином, позовні вимоги ПАТ «Мегабанк» є  правомірними, так як відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та договором застави майна.  

Згідно ст. 20 Закону "Про заставу" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернувши стягнення на предмет застави, суд не визначив спосіб реалізації предмета застави.

Так, п. 3.2.2 договору застави передбачений такий спосіб, а саме: продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.  

Колегія суддів вважає за доцільним визначити такий спосіб реалізації заставленого майна, як  продаж  його з публічних торгів.

Вирішуючи позовні вимоги  про надання позивачу права зняття  предмета застави з обліку, отримання документів для продажу та надання інших прав продавця, покладення обов’язку на ОСОБА_4 передати у володіння Банку транспортного засобу з документацією, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність заявлених вимог. Тому в цій частині вказане рішення є законним.

Стосовно положень статті  88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому і в цій частині заочне рішення суду є законним.           

Керуючись  ст. ст.  303, 309, 314, 316 ЦПК  України,  колегія суддів

          В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу  представника публічного акціонерного  товариства “Мегабанк”  задовольнити частково.

Заочне рішення  Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2011 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави та стягнення  штрафу за невиконання зобов’язань за договором застави майна скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4  та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного  товариства “Мегабанк” заборгованість за кредитним договором  від 17 серпня 2007 року № 229/2007 в розмірі 320 451 грн. 34 коп. (триста двадцять тисяч чотириста п’ятдесят одну грн. 34 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного  товариства “Мегабанк”  штраф в розмірі 30 790 грн. за невиконання зобов’язань за договором застави майна.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17 серпня 2007 року звернути стягнення на заставлене майно – автомобіль МАЗ 5440 08, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуск, вантажний сідловий тягач – Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, об’єм двигуна 14860, колір синій, який належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом його реалізації з Публічних торгів.

В іншій частині вказане рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.

Головуюча

Судді