Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-7598/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Савельєва О.В.
100 Доповідач Савченко С. О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.07.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючої судді –Белінська І.М.
Суддів –Гайсюка О.В., Савченко С.О.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Знамянського міськвиконкому Кіровоградської області на постанову Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Знамянського міськвиконкому Кіровоградської області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,-
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
встановила:
12 червня 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати управління праці та соціального захисту населення нарахувати та сплатити йому грошову щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 10354 грн. 80 коп. заборговану за період 2000 –2008 років.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що згідно з ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»він, як інвалід третьої групи, інвалідність якого пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати. За період з 2000 по 2005 роки включно мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕC –2 категорії та повинен був отримувати щорічну допомогу на оздоровлення в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Однак, всупереч вимогам цього Закону йому на протязі 2000-2008 років допомога на оздоровлення виплачувалася в зменшеному розмірі.
Постановою Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено частково: визнано дії управління праці та соціального захисту населення Знам’янського міськвиконкому Кіровоградської області в частині виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за період 2000-2005, 2007 та 2008 років в зменшеному розмірі ніж передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправними.
Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Знам’янського міськвиконкому Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період 2000-2005, 2007 та 2008 років, з урахуванням проведених виплат за цей період в сумі 9754 (дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят чотири) грн. 80 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалене у справі судове рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом першої інстанцій норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами підтверджено, що позивач –ОСОБА_2 є особою, яка постраждала від наслідків катастрофи на ЧАЕС, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи.
Позивач має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення на підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за шкоду, заподіяну здоров’ю, а, також, на доплату до пенсії, як інваліду війни згідно ч.3 ст.13 закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту».
Згідно ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення інвалідам II групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Верховною Радою України дія статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протягом 2000 - 2005 років не призупинялась. Виплата щорічної допомоги на оздоровлення відповідачем проводилась на підставі підпункту «є»пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дію абзацу другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого та сьомого частини четвертої ст.48 вищевказаного Закону зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з п.37 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
В цей період застосовувалась постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам II групи встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення - 90 гривень.
Відповідно до п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»була зупинена на 2007 рік.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 зупинення дії ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачене п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнане таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним.
У 2008 році згідно підпункту 11 п.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»була викладена в редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Підпункт 11 п.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" був визнаний неконституційним згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи вищенаведене дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є неправомірними, що є підставою для задоволення позовних вимог за 2008 рік.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо невиплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2000- 2005, 2007 та 2008 роки та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача зазначену допомогу за ці роки.
Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на адміністративний позов та в апеляційній скарзі відповідач посилався на ст.100 КАС України, яка передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач звернувся з позовом до суду 12 червня 2009 року (а.с.2) та не довів, що пропустив строк звернення до суду з поважних причин. Натомість позивач кожний рік одержував щорічну допомогу і не міг не звернути увагу і не контролювати її розмір. А тому позовні вимоги за 2000-2005, та 2007 роки не підлягають задоволенню, з урахування звернення позивача до суду за захистом своїх прав лише у червні 2009 року та без поважних причин пропуску строку звернення до суду.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова - зміні.
Керуючись п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ст.205, 207 КАС України, колегія суддів,-
Постановила:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Знамянського міськвиконкому Кіровоградської області на постанову Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2009 року – задовольнити частково.
Постанову Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2009 року – змінити, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції:
- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Знамянського міськвиконкому Кіровоградської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008 рік – неправомірними;
- зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Знамянського міськвиконкому Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 за 2008 рік щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат з урахуванням різниці, яка була виплачена.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :