Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-6372\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Березій Ю.А.
Доповідач Єгорова С. М.
УХВАЛА
Іменем України
20.06.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючої судді –Єгорової С.М.
Суддів –Чельник О.І., Письменного А.О.
при секретарі –Салабай М.В.
відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області про поновлення строку для звернення до суду та визнання неправомірною бездіяльності відповідача –суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії, -
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
В грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області про визнання неправомірною бездіяльності відповідача –суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії.
Зазначав, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, просить поновити строк для звернення до суду та визнати дії відповідача протиправними і зобов’язати його провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 01 січня 2006 року і по теперішній час.
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2010 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду в Маловисківському районі щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 02 грудня 2008 року по 11 травня 2010 року з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позову суд відмовив.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду в Маловисківському районі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що Державним бюджетом кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни не передбачені і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано, мінімальний розмір пенсії, передбачений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Враховуючи положення ч.2 ст. 152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 року та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, суд правильно визначив періоди, за які необхідно проводити перерахунок.
Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування постанови суду не встановлено.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Залишити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі без задоволення, а постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2010 року –без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча:
Судді: