Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-5768/11                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н.Г.

Категорія 41                                                   Доповідач  -  Петренко І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 липня 2011 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

          головуючого                                    судді  – Петренко І.О.          

          суддів                                                          – Котушенко С.П., Романюк М.М.,

          при секретарі                                              – Коляда О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу апеляційною скаргою  представника ОСОБА_2 –ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2011 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення цього ж суду від 05 червня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною , визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на домоволодіння у зв’язку з нововиявленими обставинами ,-

ВСТАНОВИЛА :

В жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулась  до суду з заявою , в якій просить переглянути рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною , визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на домоволодіння у зв’язку з нововиявленими обставинами  і скасувати зазначене рішення.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 січня 2011 року в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі  представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3  просить ухвалу суду скасувати  та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційну скаргу  слід відхилити , а ухвалу суду –залишити без змін , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи  рішенням  Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 червня 2007 року  було задоволено позовні вимоги  ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення , а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною , визнання недійсним свідоцтва  про право на спадщину за законом і визнання права власності на будинок –відмовлено  ( т.1 ар. сп 209-210).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 жовтня 2007 року вище вказане рішення  було скасовано та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено , а зустрічний позов –задоволено ( т.1 ар. сп. 247-250 ).

Ухвалою Верховного Суду України від 23 грудня 2009 року рішення апеляційного суду було скасовано , а рішення Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 5 червня 2007 року –залишено без змін ( т.1 ар. сп.268-269 ).

В заяві  про перегляд  рішення суду , що набрало законної сили ОСОБА_2 у зв”язку з ново виявленими обставинами , вказує на те , що під час  розгляду справи судом не були  заслухані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також на те , що судом при ухваленні рішення від 5 червня 2007 року не  було  взято до уваги пояснення ОСОБА_4 , допитаної у слідчому відділі Ленінського РВВС м. Дніпропетровська в якості свідка по кримінальній справі , відкритій за ознаками злочину , передбаченого ч.2 ст. 143 КК України за фактом заволодіння  шляхом шахрайства майном ОСОБА_3

Суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову  в задоволенні заяви  ОСОБА_7  про перегляд  судового рішення від 5 червня 2007 року , виходив із того , що свідок ОСОБА_6  була допитана судом в судовому засіданні 31 травня 2007 року ( т. 1 ар. сп. 201-202) в присутності  ОСОБА_2 і її пояснення , надані суду були  вивчені при ухваленні  рішення від 5 червня 2007 року.

Про допит  у якості свідка  ОСОБА_5  , а ні ОСОБА_2 , а ні інші учасники процесу  клопотань не заявляли .  (  т. 1 ар. сп. 168 , 207) , а тому  суд не міг врахувати ті пояснення , які не отримав  через їх відсутність , оскільки згідно  з принципом диспозитивності , встановленим ст.. 11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних  осіб , поданим відповідно до цього кодексу , в межах заявлених  ними вимог і на підставі  доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі , і не може з власної ініціативи здійснювати  пошук та збирати докази. В свою чергу особи , які беруть участь у справі позовного провадження , для підтвердження своїх вимог або заперечень забов”язані  подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд у відповідності з положеннями ч.3 ст. 10 , ч.2 ст. 27 ,ст.. 60,131 ЦПК України.

Матеріали кримінальної справи  досліджувались судом при розгляді справи по суті і  враховані при ухваленні рішення  , постановленого 5 червня 2007 року та були вивчені при перегляді даної справи  іншими інстанціями. ( т.1 ар. сп. 207)

  Відповідно до  ч.2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема,  істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.  

Згідно до роз”яснень , що містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 1981 ролку „ Про практику перегляду судами у зв”язку з ново виявленими обставинами рішень ,ухвал і постанов у цивільних справах , що набрали законної сили „ з наступними  змінами та доповненнями , не можуть бути визнані ново виявленими нові , тобто такі , що виникли  чи змінилися після постановлення рішення обставини , а також обставини , на які посилалася особа , яка брала участь  у справі .

Процесуальне законодавство  вважає ново виявленими обставинами  доказові  факти  , від яких залежить виникнення ,зміна чи припинення  прав і обов”язків осіб , що беруть участь  у справі , які заявником наведені не були.

Перевіряючи обґрунтованість заяви про перегляд  судових рішень , суд виходить  із загальних  положень  про докази , у тому числі про  належність  і допустимість  засобів доказування  , обов”язку доказування і подання доказів , які викладені в гл. 5 розділу 1 ЦПК України та застосовує їх.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову ОСОБА_2  в задоволенні її заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

  Вирішуючи зазначене питання, щодо перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив ухвалу, яка відповідає вимогам закону.

  Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування ухвали, судом апеляційної інстанції не встановлено.

  Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а ухвала  суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи і скасуванню не підлягає.

  Керуючись ст..ст. 303,307,312 ЦПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

  Апеляційну скаргу  представника ОСОБА_2 –ОСОБА_3 –відхилити.

  Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2011 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення цього ж суду від 05 червня 2007 року у зв”язку з ново виявленими обставинами –залишити без змін.

Ухвала апеляційного  суду набирає  законної сили  з моменту її проголошення , однак  може бути  оскаржена  шляхом подачі  касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили  .

Судді