Апеляційний суд Житомирської області

Справа  № 22-а/0690/4181/11

Категорія 100

                                  ПОСТАНОВА

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 липня 2011 року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                      Широкової Л.В.,

                         суддів                               Матюшенка І.В.,Кочетова Л.Г.,

при секретарі судового

                         засідання                              Пюра Г.В.,

                 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 29 жовтня   2009 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», –

                                                          в с т а н о в и л а :

У вересні  2009 року ОСОБА_2  звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала на те, що вона  має статус громадянина, який постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, і працюючого пенсіонера на території радіоактивного забруднення, а тому на підставі ст.ст. 37,39,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі – Закон України № 796-ХІІ) має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства,  а також інші виплати, передбачені вищезазначеним Законом.

Посилаючись на те, що зазначені грошова допомога і доплати до заробітної плати та пенсії виплачуються у розмірах менших, ніж встановлені Законом України № 796-ХІІ, позивач суд задовольнити її позов.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 29 жовтня  2009 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідачів неправомірними. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_2 2130,80 грн. грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону, 6712,87 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону. Стягнуто Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на користь позивача  2091,60 грн. додаткової пенсії та 28656,00 грн. основної пенсії, як особі, яка має інвалідність пов’язану з наслідками аварії на ЧАЕС грн.. На користь держави з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області  стягнуто 54,40 грн. та 126,24 грн. державного мита.

В апеляційних скаргах  відповідачі просять скасувати  судове  рішення з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги  підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проживає у м. Олевськ Житомирської області і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області як працюючий пенсіонер, має статус інваліда 3 групи захворювання пов’язаного з наслідками аварії  Чорнобильській АЕС..

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 та розпорядження Кабінету Міністрів України  від 12.01.1993 року №17  м. Олевськ Житомирської області віднесене до зони посиленого радіоактивного контролю.

Відповідно до ст.ст. 37,39 Закону України № 796-ХІІ, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога у зоні посиленого радіоактивного контролю -30% від мінімальної заробітної плати, доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Крім того працюючі пенсіонери мають право на додаткове підвищення заробітної плата на 25%  від мінімальної заробітної плати.

Статтями 50,54  Закону України № 796-ХІІ передбачена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі віднесеної до категорії 1 призначається у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та пенсія для інвалідів 3-ї групи, щодо яких встановлено зв’язок з  Чорнобильською катастрофою не може бути нижчою 6-ти мінімальних пенсій за віком.

З матеріалів справи видно, що на виконання положень ст.ст. 37,39,50,54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачами щомісяця виплачувалися позивачеві передбачені ст.ст.37,39,50,54  Закону виплати в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягають саме норми статей 37, 39,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідачів по виплаті позивачу грошової допомоги та доплати до заробітної плати та пенсії в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.

Разом з тим, визнавши неправомірними дії відповідачів щодо неналежного нарахування і виплати позивачу вищезазначених виплат, суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.

При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, поза увагою суду 1 інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 195,198,202,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –  

                                                    П о с т а н о в и л а  :

Апеляційні  скарги  Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 29 жовтня   2009 року    скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області здійснити нарахування  та виплату ОСОБА_2  грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період  з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року, з урахуванням виплачених коштів за вказаний період, доплати  до заробітної плати відповідно до ч.1 ст.39 Закону України„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період  з 15.03.1999 року по 01.05.2004 року доплати до пенсії, передбаченої ч.2 ст.39 Закону України„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 02.12.2004 року по 31.08.2009 року  з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.

       Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2   щомісячної основної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком  та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачену ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за вказаний період, встановивши її на рівні 50% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період  з 01.09.2008 року по 31.08.2009 року з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.

         Зменшити розмір  державного мита, стягнутого судом першої інстанції з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області до 3.40 грн.

        У задоволенні решти вимог  відмовити.

        Постанова  може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.  

Головуючий :

Судді: