Справа №  1-69/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 17 червня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі  головуючого судді Новака А.В., при секретарях Чорнобай Т.В., Лознюк О.В., з участю прокурорів Куца О.О., Рака П.О., Фрича А.В., Волика О.І., Збаравської Н.В., захисника ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в залі суду в місті Києві кримінальну справу по  обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, українця, громадянина України, що здобув середню технічну освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

14 жовтня 2009 року близько 19 год. 30 хв., в темну пору доби, підсудний ОСОБА_3 керував технічно справним транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Кама», д.н.з. НОМЕР_2, що належать йому на праві власності.

Рухаючись по пр. 40-річчя Жовтня зі сторони пр. Глушкова в напрямку Голосіївської площі в м. Києві зі швидкістю близько 50 км/год та наближаючись по крайній правій смузі до нерегульованого пішохідного переходу, що був позначений на дорозі інформаційними знаками «Пішохідний перехід»та горизонтальною дорожньою розміткою, що позначає нерегульований пішохідний перехід(зебра), розташований навпроти будинку № 126 по пр. 40-річчя Жовтняч в м. Києві, порушив діючі Правила дорожнього руху, а саме наближаючись до нерегульованого пішоходного переходу на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати йому дорогу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок грубого порушення підсудним ОСОБА_3 пункту 18.1 Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер.

Дані наслідки знаходяться в причинному зв'язку з порушенням  підсудним ОСОБА_3 правил безпеки руху, а саме пункту 18.1 Правил дорожнього руху України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому діяннях визнав повністю та показав, що 14 жовтня 2009 року близько 19 год. 30 хв. він керував технічно справним транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Кама», д.н.з. НОМЕР_2, що належить йому на праві власності. В автомобілі крім нього знаходились його дружина. Рухаючись зі швидкістю близько 50 км/год. по пр. 40-річчя Жовтня в місті Києві навпроти будинку № 126, перед пішоходним переходом позначеним дорожнім знаком та дорожньою розміткою не зменшивши швідкість, та не зорієнтувавшись в дорожній обстановці здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 Вважає, що під час керування автомобілем, він порушив Правила дорожнього руху. Цивільний позов, пред'явлений потерпілим, визнає.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає, що крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_3, його вина у вчиненні інкримінованих йому діянь підтверджується наступними доказами, а саме:

показами потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні показав, що 14.10.2009 року приблизно о 20 годині 30 хвилин йому зателефонувала мати ОСОБА_6 та повідомила, що його батько ОСОБА_4 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, на нього здійснив наїзд автомобіль на пішохідному переході. Мати повідомила, що зараз знаходиться в відділенні травматології Сімнадцятої Київської лікарні, що по провулку Лабораторному в м. Києві. Після чого, він одразу приїхав до лікарні, звернувся до лікаря, який повідомив йому, що о 21 годині 15 хвилин, його батько ОСОБА_4 помер від численних переломів кісток скелету;

показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні показала, що 14.10.2009 року близько 19 години 30 хвилин, вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 поверталася додому. Зі станції метро «Либідська»на тролейбусі вони доїхали до зупинки громадського транспорту магазин «Прилади», що розташована по проспекту 40-річчя Жовтня в м. Києві. Вийшовши з тролейбусу вони разом з чоловіком пройшли по тротуару до світлофору, на якому знаходиться пішохідний перехід. В той час на дворі було темно, опадів не було, дорожнє покриття було сухим. Міське електроосвітлення по обидві сторони вилиці чомусь не працювало, хоча освітлення було за перехрестям проспекту з вул. Г.Оборони в місті Києві та в напрямку Одеського шляхопроводу. Світлофор не працював, пішохідний перехід був не регульований. Інтенсивність руху автомобілів була середня. Так, вона разом з чоловіком підійшли до вказаного пішохідного переходу, який виділений дорожньою розміткою білого кольору, яку видно чітко, крім цього по обидві сторони встановлені дорожні знаки «Пішохідний перехід». Зупинилися перед дорожнім покриттям та чекали поки проїдуть автомобілі. Поряд з ними були люди, яким також потрібно було перейти дорогу. Вибравши момент, коли автомобілів, які рухалися в напрямку Одеської площі не було, вони перейшли одну частину дороги по середині пішохідного переходу, після чого зупинилися по серед проїзної частини на рівні подвійної осьової лінії дорожньої розмітки тому, що зі сторони ВДНХ в напрямку Голосіївської площі рухалися автомобілі. Перечекавши поки даний потік автомобілів проїде, вона сказала чоловіку, що можна переходити дорогу та махнула йому рукою, в цей час чоловік знаходився за нею. Коли вона це сказала, на відстані приблизно 70 метрів автомобілів не було, тому можна було переходити дорогу. Після цього вони розпочали рух, з метою завершити перехід, її чоловік йшов позаду неї. В той момент, коли вона стала на тротуар та повернулася, для того щоб подивитися де її чоловік, то побачила як останнього збиває автомобіль. Після наїзду автомобіль почав гальмувати. Від удару тіло чоловіка відкинуло вперед і воно опинилось біля бруківки. Вона підійшла до чоловіка та побачила, що у нього з ротової порожнини йшла кров. Вона почала кричати, щоб викликали швидку медичну допомогу. По прибуттю карети швидкої допомоги, чоловіка помістили в автомобіль та відправили на госпіталізацію, вона поїхала разом з ним;

показами свідка  ОСОБА_7, яка в судовому засіданні показала, що 14.10.2009 року приблизно о 19 годині 20 хвилин вона разом зі свої чоловіком ОСОБА_3 рухались по проспекту 40-річчя Жовтня в місті Києві на автомобілі «ВАЗ 2106», яким керував останній. Вона знаходилась на передньому пасажирському сидінні. Вони рухалися по пр-ту 40-річчя Жовтня в м. Києві в напрямку Голосіївської площі. На той час на дворі було вже темно, опадів не було, дорожнє покриття було сухим. В їхньому автомобілі було ввімкнене ближнє світло фар. Проїзна частина дороги по пр-ту 40-річчя Жовтня в місті Києві має асфальтоване покриття, задовільного стану, на дорожньому полотні нанесена дорожня розмітка білого кольору, яку видно добре. В зустрічному напрямку автомобілів не було, попереду їхнього автомобіля, вона не пам'ятає щоб рухалися інші автомобілі. По ходу руху їхнього автомобіля на тротуарі знаходяться електроопори міського освітлення, але на момент дорожньо-транспортної пригоди вони не працювали, проїзна частина дороги не освітлювалася. Майже проїхавши нерегульований пішохідний перехід не доїжджаючи до зупинки громадського транспорту «Салон магазин прилади», вона відчула удар в ліву частину автомобіля та побачила пішохода, який впав на ліву сторону автомобіля, після цього водій почав гальмувати. Після того, як автомобіль зупинився вона вийшла з салону та побачила, що попереду автомобіля на відстані приблизно 3-4 метрів в крайній правій смузі руху лежить чоловік. До цього чоловіка вона не підходила. Позаду їхнього автомобіля зупинилися якісь автомобіль, водій якого викликав швидку медичну допомогу та працівників міліції. Сам момент наїзду на пішохода вона не бачила, а тому сказати, який був його напрямок руху та темп не може;

матеріалами висновком судово-медичної експертизи № 200/3163 від 20.11.2009 року, відповідно до якого: смерть ОСОБА_4 настала від сполученої травми - перелому кісток скелета, ушкоджень внутрішніх органів та крововтрати. Дані ушкодження в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, між якими прослідковується прямий причинно-наслідковий зв'язок. Характер та локалізація ушкоджень, ознаки струсу внутрішніх органів та крововтрата, вказують на утворення їх при автомобільній травмі - зіткнення рухаючогося транспортного засобу з пішоходом. В момент первинного контакту потерпілий знаходився в вертикальному або близькому до нього положенні, вірогідно в динаміці, був обернений правою передньо-боковою поверхнею тіла до транспортного засобу;

(том 1 а.с. 58-64)

матеріалами протоколу відтворенням обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_6 із схемою та фототаблицею до нього, під час якого остання підтвердила та уточнила свої покази щодо місця наїзду на ОСОБА_4 та темпу руху пішоходів;

(том 1 а.с. 108-113)

матеріалами протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.10.2009 року з схемою ДТП, в яких зафіксовано обстановку на місці пригоди, а саме місце розташування транспортного засобу на проїзній частині та гальмівний шлях транспортного засобу;

(том 1 а.с. 12-21)

матеріалами протоколу додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.10.2009 року зі схемою та фототаблицею до нього, в яких зафіксовано місце пригоди;

(том 1 а.с. 34-40)

матеріалами протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.12.2010 року зі схемою до нього, який проводився з метою уточнення видимості пішохода з робочого місця водія;

(том 2 а.с. 42-44)

матеріалами протоколу очної ставки від 26.11.2009 року проведеної між обвинуваченим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_6, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_6 послідовно підтвердив та уточнила покази, дані нею в ході досудового слідства;

(том 1 а.с. 151-153)

матеріалами висновку судової автотехнічної експертизи № 1272 від 06.04.2011 року, згідно якого водій ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість попередити наїзд на пішохода зі сторони водія ОСОБА_3 визначалась виконанням ним вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з винекненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

(том 2 а.с. 55-64)

Судом не береться до уваги висновок автотехнічної експертизи № 550ат від 20.11.2009 року і в той же час покладається в основу вироку висновок судової автотехнічної експертизи № 1272 від 06.04.2011 року, оскільки останній є повним, всебічним, об’єктивним, а експертиза проведена компетентним експертом, з використанням необхідної кількості методичної літератури і таким, що логічно узгоджується та не суперечить показам свідків та іншим матеріалам кримінальної справи дослідженими в ході судового розгляду.   

Сукупністю здобутих в судовому засіданні доказів суд знаходить  винність ОСОБА_3 в пред’явленому обвинуваченні повністю доведеною і його дії судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він своїми діями здійснив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Обставин, які пом'якшують покарання винного ОСОБА_3, суд визнає відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 66 КК України - щире каяття, добровільне відшкодування завданого майнового збитку та часткове відшкодування моральної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання винного ОСОБА_3, суд - не вбачає.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, відсутність обставини, що обтяжують покарання, його ставлення до вчиненого, раніше не судимого, не працюючого, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, і вважає за потрібне призначити йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції статті з позбавленням права керувати транспортними засобами, однак приймаючи до уваги, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, вважає необхідним звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням відносно нього іспитового строку і додаткових обмежень, на підставі ст.ст. 75-76 КК України.

Суд вважає за необхідне, з врахуванням добровільного часткового відшкодування суми моральної шкоди та на підставі ст. 1167 ЦК України задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 частково, в розмірі 32620 гривень.

Відповідно до ст. 330 КПК України, питання про речові докази вирішити, керуючись правилами викладеними в статті 81 КПК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України, питання про судові витрати вирішити з додержанням правил статті 93 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,-

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покаранняу виді 5(п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2(два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування основного призначеного покарання з іспитовим строком на 3(три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання  та роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу  засудженому ОСОБА_3 залишити без змін - підписку про невиїзд з місця проживання.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 32620 (тридцять дві тисячі шістсот двадцять) гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру(отримувач НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, розрахунковий рахунок 35226002000466, призначення платежу: 11521 послуги експерта) 1318(одна тисяча триста вісімнадцять) гривень 36 копійок (том 1 а.с. 123).  

Речовий доказ по справі:

автомобіль марки «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_1 та причем марки «Кама», д.н.з. НОМЕР_2, переданий ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, - залишити у його володінні та розпорядженні (а.с. 20, 95).

Вирок  може бути  оскаржений в Апеляційний суд міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Суддя                                                                                    А.Новак