№  2-3611/11

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                  ( додаткове )

 14.06.2011 року                                                                          м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді                                                   Сальникова  Н.М.,

секретаря                                                                   ТарковськоїЛ.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс», ОСОБА_2, треті особи: Голосіївська районна в м. Києві рада, Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, про встановлення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні майном та зміну договору найму житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про встановлення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні майном та зміну договору найму житлового приміщення.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що квартира АДРЕСА_1 складається з трьох ізольованих житлових кімнат площею: 1-ша кімната - 12,8 кв.м., 2-га кімната 12,8 кв.м. та 3-тя кімната –17,1 кв.м., а також приміщень загального користування: кухні площею 8,3 кв.м., коридору площею 13,6 кв.м., ванної кімнати – 2,7 кв.м., збиральної кімнати –1,0 кв.м., кладової, 2-х лоджій. В квартирі зареєстровані та проживають позивач і його брат, ОСОБА_2 Вказана квартира не приватизована, знаходиться на балансі Комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс»та перебуває в комунальній власності. Зазначив, що з серпня 2010 року у нього з братом почали виникати конфлікти по користуванню кімнатами та оплаті за комунальні послуги, відповідач не бажає в добровільному порядку встановити офіційний порядок користування квартирою з розподілом особового рахунку, а тому він змушений звернутися до суду. Також позивач має намір здійснити приватизацію своєї частини квартири, а відповідач згоди на приватизацію не дає.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі, виділити йому у користування житлову кімнату площею 17,1 кв.м., ОСОБА_2 виділити житлову кімнату площею 12,8 кв.м. У спільному користуванні залишити житлову кімнату площею 12,8 кв.м., кухню, коридор, збиральну та ванну кімнати, кладову та два балкони.

Представник відповідач ОСОБА_2- ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування заперечень зазначила, що позивач і відповідач проживають в АДРЕСА_1 яка неприватизована і перебуває в комунальній власності, та знаходиться на балансі КП «Голосіївжитлосервіс». Вважає, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, позивач не звертався до відповідача з метою укладення окремого договору найму, відмови позивач від відповідача не отримав; позивачем не надано жодних доказів на порушення його права.

Відповідач КП «Голосіївжитлосервіс»в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третіх осіб при вирішення спору покладався на розсуд суду.

За згаданих обставин, у відповідності до ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши позивача  та представника третіх осіб, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог передбачених ст. 61 Житлового кодексу  користування  жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму  жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем –житлово-експлуатаційною організацією (а в разі відсутності –відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем –громадянином, на ім’я якого видано ордер.

Згідно частини першої ст. 104 Житлового кодексу УРСР член сім’ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, укладання з ним окремого договору найму, якщо житлову площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.

          За нормою статті 63 Житлового кодексу предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

У разі відмовлення членів сім’ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку

Судом встановлено, підтверджено  наявними  у справі доказами,  що  спірне  житло, квартира АДРЕСА_1 розташована на першому поверсі шістнадцяти поверхового будинку і складається з трьох кімнат жилою площею 17,1 кв.м., 12,8 кв.м., 12,8 кв.м. (а.с. 6).

З довідки форми № 3, виданої КП «Голосіївжитлосервіс»11.02.2011  року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю, власником особового рахунку квартири     є ОСОБА_2 Крім того, в квартирі зареєстрований ОСОБА_1 (а.с.7).

Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_1  просив виділити йому  в користування   кімнату площею 17,1 кв.м., відповідачу кімнату меншої площею 12,8 кв.м., а кімнату 12,8 кв.м., щоб потім приватизувати свою частку квартири.

Відповідно до ст.47 Житлового кодексу норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 кв.м. на одну особу.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про неможливість виділення кожному співмешканцю у користування тієї частини, яку визначив позивач. При виділенні кімнати жилою площею  17,1 кв.м. позивачу, яку надалі він має намір приватизувати, будуть суттєво порушені права та інтереси  відповідача, а виділене приміщення не відповідатиме вимогам  Житлового кодексу.

Судом також достовірно встановлено, що позивач не звертався до відповідача з метою укладення окремого договору найму. При переведенні особового рахунку на ОСОБА_2 04.11.2008 року після смерті їхньої матері, позивач сам відмовився від укладення з ним особистого договору найму.

         В зв’язку з тим, що відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд  розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, позовні вимоги позивача про зміну договору найму житлового приміщення не підлягають задоволенню.

 На підставі  п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст.ст. 61, 63, 104 ЖК України, керуючись  ст.ст. 3, 10, 57, 60, 88, 212-215, 218, 223, 224  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального  підприємства «Голосіївжитлосервіс», ОСОБА_2, треті особи:  Голосіївська районна в м. Києві рада, Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, про встановлення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні майном та зміну договору найму житлового приміщення –відмовити.

         Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

         Суддя