ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2011 р.Справа № 8/57-10-4427
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ярош А.І.,
Суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду від 18.07.2011р. за № 416)
при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Топчія П.І.
від відповідача: не з’явився, повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Одеської області від 13 квітня 2011 року
у справі №8/57-10-4427
за позовом Приватного акціонерного товариства „Унітех Інжиніринг”
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 107639,03грн.,
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство „Унітех Інжиніринг” (позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення 107 639, 03грн., з яких 93 563, 93грн. –основний борг, 10 391, 50грн. –витрати від інфляції, 3 683, 60грн. –3% річних від простроченої суми та судові витрати: 1 076, 40грн. –з сплати державного мита, 236грн. –по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.
Між ЗАТ „Унітех Інжиніринг” та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу товару, відповідно до якого позивач передає товар у власність покупцеві згідно специфікації, а відповідач приймає товар та сплачує за нього грошову суму згідно з договором.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13 квітня 2011 року по справі № 8/57-10-4427 (суддя Лічман Л.В.) здійснено заміну позивача ЗАТ „Унітех Інжиніринг” на його правонаступника ПАТ „Унітех Інжиніринг”, позов задоволено в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до приписів ч.2 ст.525 та ст.ст. 526,610,625,629,655,692 Цивільного кодексу України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України та умов Договору відповідачем порушені зобов’язання за договором купівлі-продажу по оплаті отриманого товару, що підтверджується матеріалами справи. ФОП ОСОБА_2 мав сплатити за прострочення оплати товару суму боргу в розмірі 93 563, 93грн.: 3% річних у сумі 3683,60 грн. за період з 10.06.2009 р. по 01.10.2010 (479 днів); інфляційні втрати в сумі 10391,50 грн. та судові витрати.
Не погодившись з вище вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в позові повністю та стягнути понесені відповідачем судові витрати.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 3.2 договору купівлі-продажу товару, який було укладено між позивачем та відповідачем, дія договору починається з моменту надання заявки від Покупця до Продавця про необхідність товару, а саме за 10 днів до його отримання. Однак, як зазначає скаржник (покупець), позивачем не була надана заявка від ОСОБА_2 про необхідність придбання товару, визначеному у договорі та у специфікації.
Підписуючи договір купівлі-продажу товару, скаржник дійсно мав намір купувати теплотехнічне обладнання вказане в специфікації, він надав довіреність на отриманні товару, але у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 з 01.06.2009р. по 07.06.2009р. знаходився на робочому місці, він не міг бути присутнім 04.06.2009р. у м. Києві та фізично не міг отримувати і по даний час не отримував зазначеній у специфікації товар.
Також скаржник зазначає, що у Накладній №79 від 04.06.2009р. відсутній підпис генерального директора ОСОБА_3 Зазначена накладна підписана невідомою особою без зазначення інформації, яка ідентифікує цю особу, та її посаду, окрім того в накладній відсутній дозвіл генерального директора ПАТ „Унітех Інжиніринг” на відпуск товару. Отже, на думку скаржника накладна видана з порушенням вимог чинного законодавства, не є документом, що підтверджує господарську операцію та не є належним доказом.
На підставі вище викладеного, скаржник вважає, що належним доказом заборгованості відповідача є документи фінансового звіту ПАТ „Унітех Інжиніринг” станом на 01.10.2010р., оскільки немає належних доказів, що заявлена в позові заборгованість включена до суми дебіторської заборгованості позивача. Також не дає належного підтвердження заборгованості відповідача виписка з рахунку 361 за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р., оскільки вона, є внутрішнім документом позивача та жодним чином не може бути підтверджений іншими способами доказування, крім аудиту.
апелянт зазначає, що податкова накладна № 140 від 04.06.2009р., також не відповідає вимогам чинного законодавства щодо форми первинних документів суворої звітності, оскільки знову ж таки підписана особою, повноваження якої не підтверджені належним чином.
Отже, ПАТ „Унітех Інжиніринг” не виконало свої зобов’язання відносно передачі ФОП ОСОБА_2 майна вказаного специфікації, тому і зобов’язання по договору купівлі-продажу між сторонами не виникли, тому і посилання позивача є безпідставними.
ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.
Представник ПАТ „Унітех Інжиніринг” надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Також представником ПАТ „Унітех Інжиніринг” було заявлено клопотання про припинення апеляційного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Мотивуючи його тим, що якщо апеляційна скарга була подана повторно після повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. Отже, на думку ПАТ „Унітех Інжиніринг” у разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначеному випадку, суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Але судова колегія не погоджується з зазначеним клопотанням та не вбачає підстав для його задоволення, оскільки посилання ПАТ „Унітех Інжиніринг” на те, що спір підлягає припиненню на підставі ч.1. п.1 ст.80 ГПК України, а саме не підлягає вирішенню в господарських судах України, є необґрунтованим та безпідставним, представником ПАТ „Унітех Інжиніринг” невірно застосована вищезазначена норма права у даному випадку.
Заслухавши пояснення сторони, розглянувши матеріали справи на предмет правильності встановлення обставин та застосування місцевим судом норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.06.2009 р. між ЗАТ „Унітех Інжиніринг” (позивач, подавець) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач, покупець) укладено договір № 280509, відповідно до якого Продавець передає товар (теплотехнічне обладнання) у власність Покупцеві згідно із специфікацією (додаток № 1 до Договору), яка є невід’ємною частиною Договору, а Покупець приймає товар і зобов’язується сплатити за нього грошову суму, означену в розділі Договору „Ціна та сплата товару” (п.1.1 Договору).
Продавець зобов’язується у термін, встановлений в розділі „Строк передання товару”, передати Покупцеві товар, визначений Договором (п.1.2 Договору).
Ціни на кожну одиницю товару встановлені в специфікації до Договору, враховуючи ПДВ (п.2.1 Договору).
Сплата за товар проводиться з відстрочкою платежу на 5 календарних днів (п.2.3 Договору).
Продавець поставляє Покупцю товар згідно зі специфікацією обладнання, що є невід’ємною частиною Договору (додаток № 1) (п.3.1 Договору).
Покупець дає заявку про необхідність товару за 10 днів до отримання Товару (п.3.2 Договору).
Фактична передача товару Покупцю виконується по видатковій накладній (п.3.6 Договору).
Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання видаткової накладної уповноваженими представниками обох сторін (п.3.7 Договору).
Продавець передає товар Покупцю в кількості та комплектності згідно специфікації, яка є невід’ємною частиною Договору (п.6.1 Договору).
На виконання умов Договору Продавцем поставлено, а Покупцем прийнято зазначений в додатку № 1 до Договору товар на суму 93563,93 грн. з ПДВ, про що свідчать складені 04.06.2009 р. довіреність на отримання ТМЦ серії НБИ № 154652, накладна № 79, рахунок-фактура № 167.
Судом першої інстанції правильно застосовані нормі матеріального права в рішенні суду, а саме ст.. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629, 655, 692 Цивільного кодексу України та ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України та п. 2.3 Договору, тому судова колегія, погоджується з висновком суду про стягнення основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних згідно з розрахунком позову, на виконання умов договору, укладеного сторонами.
Апеляційним судом не приймається до уваги довід апелянта, про те, що підписуючи договір купівлі-продажу товару, скаржник дійсно мав намір купувати теплотехнічне обладнання вказане в специфікації, майже надав довіреність на отримання товару, але у зв’язку з тим, що він (ОСОБА_2.) з 01.06.2009р. по 07.06.2009р. знаходився на робочому місці, він не міг бути присутнім 04.06.2009р. у м. Києві та фізично не міг отримувати і по даний час не отримував зазначеній у специфікації товар. Факт знаходження ОСОБА_2 на робочому місці не свідчить про те, що він не міг отримати вищезазначений товар, а також не звільняє ОСОБА_2 від виконання зобов’язань за договором по оплаті його вартості.
Довід апелянта про те, що накладна №79 від 04.06.2009р., не відповідає вимогам чинного законодавства щодо форми первинних документів суворої звітності, оскільки підписана особою, повноваження якої не підтверджені належним чином, є безпідставним, оскільки товар було передано відповідачу під розпис, екземпляр видаткової накладної №79 від 04.06.2009 залишилася у позивача. Його підпис на накладній підтверджується експертним висновком № 38/02 від 18.03.2011р. Одеського наукового-дослідного інституту судових експертиз, який спростовує твердження апелянта про те, що він не підписував видаткову накладну.
Оформлення видаткової накладної відповідає вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХІV, Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих доручень на одержання цінностей, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 та іншим нормативно-правовим документам, що регулюють відображення у бухгалтерському обліку та звітності господарських операцій.
Таким чином, видаткова накладна № 79 від 04.06.2009р.та довіреність НБИ № 154652 від 04.06.2009р. є належними доказами передачі товару від позивача до відповідача 04.06.2009р. на загальну суму 93 563,93грн. відповідно до Договору купівлі-продажу товару № 280509 від 01.06.2009р..
Судова колегія погоджується з висновком суду, що посилання апелянта на невідображення позивачем у звітності господарської операції, за наслідками якої виник борг у ОСОБА_2, не можуть бути прийняті судом, оскільки суперечать наданим позивачем документам, з яких вбачаються підстави набуття останнім реалізованого товару, включення господарської операції з відповідача до бухгалтерського та податкового обліку.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.
Таким чином, оскаржуване рішення від 13 квітня 2011р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103–105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 13 квітня 2011 року у справі №8/57-10-4427 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Повний текст постанови підписаний 21.07.2011р..
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя О.О. Журавльов
Суддя М.В. Михайлов