Справа №22-а-2484/11Головуючий у І інстанції Бойко М.Г.

Категорія15Доповідач у 2 інстанціїРудніченко

18.06.2011

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2011 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: судді           Воробйової Н.С.,

суддів:           Кулішенко Ю.М., Рудніченко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 19 травня 2009 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -          

в с т а н о в и л а:

В травні 2009 р. позивач звернулася до суду із адміністративним позовом, який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1. народила дочку ОСОБА_3. Вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років і відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Всупереч закону Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації протягом 2007-2008 р. виплачує їй державну допомогу в меншому розмірі, а її звернення до відповідача про перерахунок допомоги за цей період залишене без задоволення. Просила визнати нечинною відмову відповідача у виплаті державної допомоги згідно вимог закону, стягнути з відповідача борг в сумі 8 846 грн. 99коп.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 19 травня 2009 р. позов задоволено. Визнано відмову Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області у виплаті ОСОБА_2 належних Сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2007 р. по 08.12.2008 р. неправомірною. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_2 недоотримані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2007 р. по 08.12.2008 р. в розмірі 8 864,99 грн.

Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач має дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, у зв’язку з чим знаходиться на обліку в УПСЗН та отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. У 2007-2008 р. позивач отримувала таку допомогу у розмірі, встановленому ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Починаючи з 01.01.2008 р. допомога виплачується позивачу в розмірі 130 грн., встановленому ст.15 та п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(в редакції п.23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік») державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.

Згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. вказані положення п.23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»не визнавалися неконституційними, вони є чинними і мають виконуватися, а відтак, виплачуючи позивачці допомогу у 2008, 2009 р. на підставі цієї норми закону, відповідач діяв правомірно і у відповідності із законом.

Суд не врахував зазначені вимоги закону, що призвело до неправильного вирішення справи і ухвалення постанови про задоволення позову.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову і ухвалити нову постанову про відмову в позові з тих підстав, що допомога виплачувалася позивачу протягом 2007 –08.12.2009 року у розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»і права позивача порушені не були.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія судів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області задоволити.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 19 травня 2009 року скасувати і ухвалити нову постанову.

Відмовити в позові ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Копію постанови направити учасникам справи.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст.254 КАС України.

Постанова апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий

Судді