Справа №22-а-2320/11Головуючий у І інстанції Закаблук О.В.
Категорія63Доповідач у 2 інстанціїРудніченко
18.06.2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Воробйової Н.С.
суддів Кулішенко Ю.М., Рудніченко О.М.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 08 травня 2009 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а:
Позивач в квітні 2009 р. звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказував, що відповідач виплачує йому підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж встановлено законом, у зв’язку з чим просив визнати відмову відповідача протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006 –2008 р. р. в сумі 4 471 грн. 20 коп.
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 08 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо відмови позивачеві у перерахунку пенсій у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком –протиправними, зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачеві з урахуванням підвищення її на 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 р. по 01.01.2009 р. та виплатити не донараховану суму.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з‘ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Кагарлицькому районі, отримує пенсію за віком, має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте позивачу таке підвищення відповідачем у 2008 р. 2009 не виплачувалося.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Приймаючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовував свої висновки тим, що позивач, як дитина війни, має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2008 року.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду в частині визначення періоду, протягом якого позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Судом першої інстанції не було враховано, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” (п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу»така надбавка встановлена в розмірі 10 % прожиткового мінімуму).
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано неконституційними положення п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, поскільки такі зміни звужують обсяг прав на соціальний захист дітей війни.
Згідно ст.152 Конституції України закони, інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
З огляду на викладене Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, яким було змінено розмір підвищення до пенсії дітям війни, в період з 01.01.2008 р. до 21.05.2008 р. був чинним і підлягав виконанню, як такий, що прийнятий пізніше в часі, у зв’язку з чим мав пріоритет порівняно зі спеціальною нормою –ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а органи, уповноважені на здійснення виплати пенсії, виплачуючи підвищення згідно вказаного закону, в цей період діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В той же час з дати прийняття рішення Конституційним Судом України позивач має право на виплату підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином правильно визначивши право позивача як дитини війни на отримання встановленого законом підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, суд не врахував приписи Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, який був чинним з 01 січня по 21 травня 2008 р. і невірно визначив період, протягом якого позивач має право на отримання підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині строку нарахування і виплати підвищення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, колегія судів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області задоволити частково.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 08 травня 2009 року змінити в частині періоду зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі, зобов’язавши останнього провести перерахунок щомісячної державної соціальної ОСОБА_2 зазначивши даний період «з 22 травня 2008 року по 01 січня 2009 року з врахуванням проведених виплат за цей період».
В решті постанову залишити без змін.
Копію постанови направити учасникам справи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст.254 КАС України.
Постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :