Справа №22-а-2254/11Головуючий у І інстанції Бакуменко А.С.
Категорія63Доповідач у 2 інстанціїТаргоній Д.О.
15.06.2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Таргоній Д.О., Верланова С.М.,
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 17 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2009 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування послався на те, що він має статус дитини війни, тому на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 01 січня 2006 року він має право щомісячно до пенсії за віком отримувати надбавку у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просив визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з січня 2006 р. по 31 грудня 2008 р. включно в сумі 3891,19 грн.
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 17 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачу належних сум надбавки «як дитині війни»за період за 2008 рік неправомірною. Стягнуто з УПФУ у Богуславському районі Київської області на користь позивача недоотримані суми надбавки до пенсії «як дитині війн»за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 684,20 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ у Богуславському районі Київської області просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у Богуславському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, така надбавка йому виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивача на державну соціальну підтримку дітей війни у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення конкретної суми в розмірі 684,20 грн. як різницю між фактично виплаченою сумою та належною сумою відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки суд не вправі визначати розмір грошової суми , яку належить нарахувати та виплатити позивачу, в зв’язку з тим, що вчинення цієї дії є виключною компетенцією УПФУ у Богуславському районі Київської області.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду від 28 квітня 2009 року та ухвалення нового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Богуславського районного суду Київської області від 17 квітня 2009 року - скасувати та ухвалити в нове рішення, яким стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області на користь ОСОБА_3 недоотримані суми надбавки до пенсії «як дитині війн»за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого адміністративного суду України після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: