Справа №2-4067/2011 року

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 08 липня 2011 року               Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в с т а н о в и в:

        У червні 2011 року позивач публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”  (надалі –ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”) звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” (надалі –ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”), правонаступником якого є ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М, відповідно до умов якого позивачем надано відповідачеві кредит для споживчих потреб у сумі 50000,00 доларів США строком на 7 років з 31.03.2008 року по 30.03.2015 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 13,5% річних, разова комісія за ведення позичкового рахунку складає 0,99% від суми кредиту. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 928,00 доларів США в порядку, визначеному графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід’ємним додатком до кредитного договору.

        26.02.2009 року між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №014/95-04/05/678/1М  до кредитного договору від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М, якою змінено графік повернення кредиту та сплати відсотків.

        ОСОБА_2 одержав та використав кошти, отримані в кредит, у сумі 50000,00 доларів США для споживчих потреб.

        П.5.1. кредитного договору від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М передбачено, обов’язок позичальника повернути одержаний кредит та сплатити проценти за його користування в порядку та строки, передбачені цим договором.

        Однак боржник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує щомісячно платежі у розмірі та порядку, визначеному договором, додатком до нього та додатковою угодою від 26.02.2009 року №014/95-04/05/678/1М.

        Згідно з п.9.1. кредитного договору від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М у випадку прострочення погашення кредиту та сплати процентів за користування кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

        Станом на 04.05.2011 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 складає 326064,41 грн. Вона складається з суми боргу із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 38676,21 доларів США, що становить 308164,31 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1735,70 доларів США, що становить 13825,37 грн., пені за порушення зобов’язання щодо своєчасного повернення суми кредиту, процентів за його користування у розмірі 523,70 доларів США, що становить 41712,43 грн.

        З цих підстав позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М у сумі 326064,41 грн. та судові витрати у справі у сумі 1820,00 грн.

        Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

        Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

        За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого є ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М, відповідно до умов якого позивачем надано відповідачеві кредит для споживчих потреб у сумі 50000,00 доларів США строком на 7 років з 31.03.2008 року по 30.03.2015 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 13,5% річних, разова комісія за ведення позичкового рахунку складає 0,99% від суми кредиту. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 928,00 доларів США в порядку, визначеному графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід’ємним додатком до кредитного договору (а.с.10-12).

        Судом встановлено, що ОСОБА_2 одержав кошти, отримані в кредит, у сумі 50000,00 доларів США (а.с.7-9) та використав їх для споживчих потреб.

        П.5.1. кредитного договору від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М передбачено, обов’язок позичальника повернути одержаний кредит та сплатити проценти за його користування в порядку та строки, передбачені цим договором.

        Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

        Однак ОСОБА_2 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М зобов’язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування допустив заборгованість із сплати кредиту, що складається з: заборгованості із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 38676,21 доларів США, що становить 308164,31 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1735,70 доларів США, що становить 13825,37 грн.

        Ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

        Ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

        П.6.5. кредитного договору від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього договору кредитор має право вимагати дострокове повернення кредиту, відсотків за користування ним та штрафних санкцій.

        У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

        Ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

        Згідно з п.9.1. кредитного договору від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М у випадку прострочення погашення кредиту та сплати процентів за користування кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

        Пеня за несвоєчасне погашення ОСОБА_2 кредиту, процентів за користування ним складає 523,70 доларів США, що становить 41712,43 грн.

       Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним за договором від 31.03.2008 року №014/95-04/05/678М у сумі 326064,41 грн., що складається з суми боргу із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 38676,21 доларів США, що становить 308164,31 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1735,70 доларів США, що становить 13825,37 грн., пені за порушення зобов’язання щодо своєчасного повернення суми кредиту, процентів за його користування у розмірі 523,70 доларів США, що становить 41712,43 грн..

        У відповідності до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору (державного мита) з у розмірі 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

        З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 530, 533, 536, 572-577, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в:

        Позов публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” заборгованість за кредитним договором у розмірі 326064 (триста двадцять шість тисяч шістдесят чотири) гривні 41 (сорок одна) копійка.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” судові витрати у сумі 1820 (тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 (нуль) копійок.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

    Суддя                                                                                                                                   Т.В. Андрейчук

 19.07.2011 Справа № 2-4067/11