Справа №2-а-2430/2011 року

                               ПОСТАНОВА

                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06 травня 2011 року             Оболонський районний суд міста Києва у складі:

                                                 головуючого судді -        Андрейчука Т.В.

                                                 при секретарі          -        Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України у м. Києві, інспектора дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовка Ігоря Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, –

  встановив:

        У квітні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до відповідачів Управління ДАІ ГУ МВС України у м. Києві, інспектора дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовка І.В. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що о 20 год. 59 хв. 22.03.2011 року він був зупинений інспектором дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовком І.В. за перевищення дозволеної швидкості руху. Цього ж дня відповідачем стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії СВ1 №109305 та постанову серії АА1 №118194 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. У постанові було зазначено, що о 20 год. 59 хв. 22.03.2011 року водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки “LEXUS”, д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проспекту Оболонському, 1-А у м. Києві зі швидкістю 93 км/год, перевищивши дозволену швидкість на 33 км/год та порушивши цим п.12.4 Правил дорожнього руху. Фіксація швидкості автомобіля здійснювалась приладом вимірювання швидкості “ВИЗИР” №0812495.

        Позивач вважає дії відповідача незаконними, необґрунтованими, а винесені протокол та постанову у справі про адміністративне правопорушення такими, що не ґрунтуються на реальних фактах.

        Так, позивач зазначив, що під час вимірювання швидкості руху транспортного засобу, яким він керував, використання пристрою “ВИЗИР” здійснювалось в ручному режимі, хоча, на думку позивача, даний пристрій має функції фото- і кінозйомки, відеозапису і повинен був працювати в автоматичному режимі без втручання його роботу працівника ДАІ МВС України. Також ОСОБА_1 стверджував, що відсутні будь-які докази, що зафіксована швидкість автомобіля 93 км/год належала саме його автомобілю, а на вимогу позивача відповідач не надав йому документів, які б засвідчували факт своєчасного проходження приладом вимірювання швидкості “ВИЗИР” перевірки та державної метрологічної атестації, не ознайомив її з характеристиками можливих похибок у вимірах.

        З цих підстав ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 22.03.2011 року серії АА1 №118194, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

        Представник позивача в судовому засіданні позов свого довірителя підтримала, просила суд його задовольнити.

        Відповідач інспектор дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовк І.В. в судовому засіданні проти позову заперечував, вказав, що позивач порушив п.12.4 Правил дорожнього руху та був правомірно притягнутий за це до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КупАП.

        Представник відповідача Управління ДАІ ГУ МВС України у м. Києві в судове засідання не з’явився, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив.

        Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача інспектора дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовка І.В., дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Судом встановлено, що о 20 год. 59 хв. 22.03.2011 року ОСОБА_1 був зупинений інспектором дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовком І.В. за перевищення дозволеної швидкості руху. Цього ж дня відповідачем стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії СВ1 №109305 та постанову серії АА1 №118194 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. У постанові було зазначено, що о 20 год. 59 хв. 22.03.2011 року водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки “LEXUS”, д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проспекту Оболонському, 1-А у м. Києві зі швидкістю 93 км/год, перевищивши дозволену швидкість на 33 км/год та порушивши цим п.12.4 Правил дорожнього руху. Фіксація швидкості автомобіля здійснювалась приладом вимірювання швидкості “ВИЗИР” №0812495.

        Згідно з п.12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год. Оскільки позивач рухався в межах м. Києва в зоні дії дорожнього знаку 5.45, то щодо нього діяло обмеження швидкості, встановлене п.12.4 Правил дорожнього руху.

        У відповідності до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

        У своїй позовній заяві ОСОБА_1 та у своїх пояснення у судовому засіданні його представник не заперечували той факт, що о 20 год. 59 хв. 22.03.2011 року ОСОБА_1 дійсно керуючи автомобілем марки “LEXUS”, д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проспекту Оболонському, 1-А у м. Києві і був зупинений інспектором дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовком І.В. за перевищення дозволеної швидкості руху.

        У судовому засіданні було встановлено, що фіксація адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, здійснювалось вимірювачем швидкості радіолокаційним відеозаписувальним пристроєм “ВИЗИР” із заводським №0812495, який відповідно до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2010 року №33, є технічним засобом для визначення швидкості руху. Вимірювання швидкості проводилось інспектором дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовком І.В. із використанням пристрою “ВИЗИР” із заводським №0812495 у ручному режимі, що вимагає у такому випадку складання інспектором ДАІ МВС України щодо правопорушника і протоколу у справі про адміністративне правопорушення. Тобто пристрій “ВИЗИР” із заводським №0812495 не функціонував в якості спеціального технічного засобу, які працюють в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

        Ст.11 Закону України “Про міліцію” та п.10 ч.5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №341, працівникам Державтоінспекції під час виконання службових обов’язків надано право використовувати передбачені нормативними документами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень ПДР. Спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.

        Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

        Судом було оглянуто надане відповідачем інспектором дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовком І.В. відео, зафіксоване вимірювачем швидкості радіолокаційним відеозаписувальним пристроєм “ВИЗИР” із заводським №0812495, яким засвідчується той факт, що о 20 год. 59 хв. 22.03.2011 водій автомобіля марки “LEXUS”, д.н.з., НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 93 км/год. Даний доказ суд вважає належним та допустимим, таким, що об’єктивно узгоджується з іншими письмовими доказами, зібраними у справі.

        Таким чином, суд не бере до уваги посилання позивача та його представника на те, що інспектор дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовк І.В. не надав підтвердження фіксації перевищення ОСОБА_1 дозволеної швидкості за допомогою технічних засобів, оскільки це посилання ґрунтується виключно на припущеннях.

        Також позивач та його представник покликались на положення ст.14-1 КУпАП, які рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 були визнані неконституційними та втратили чинність з моменту ухвалення зазначеного рішення.

        Відповідно до вимог ч.1 ст.255 КУпАП інспектор ДАІ уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч.1 ст.122 КУпАП.

        П.3 ч.2 ст.222 КУпАП передбачено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч.1 ст.122 КУпАП, мають право працівники ДАІ МВС України, які мають спеціальні звання.

        Судом встановлено, що інспектор дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовк І.В. є працівником ДАІ МВС України, має спеціальне звання, тому він уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема і ч.1 ст.122 КУпАП.

        За порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху інспектором дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовком І.В. стосовно громадянина            ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії СВ1 №109305 за ч.1 ст.122 КУпАП, після чого протокол було надано йому для ознайомлення та дачі письмових пояснень по суті, при цьому позивач був ознайомлений зі змістом ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що свідчить його особистий підпис у протоколі.

        Також, керуючись положеннями ст.276 КУпАП, інспектор дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вовк І.В. розглянув справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.283 КУпАП виніс постанову серії АА1 №118194 про адміністративне правопорушення, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та застосував до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

        З огляду на зазначене, беручи до уваги, що постанова прийнята правомочним органом, стягнення накладено в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, постанову серії АА1 №118194 від 22.03.2011 року слід залишити без змін, а позов без задоволення.

        Зважаючи на вищевикладене, керуючись Законом України “Про дорожній рух”, п.12.4 Правил дорожнього руху, ст.ст.33, 122, 256, 268, 287, 288 КУпАП, рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, ст.ст.9, 11, 128, 159, 161-163 КАС України, –

постановив:

      У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України у м. Києві, інспектора дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Оболонського РУ                ГУ МВС України в м. Києві Вовка Ігоря Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення –відмовити.

        Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

        Суддя                                                                                                                              Т.В. Андрейчук

 19.07.2011 Справа № 2-а-2430/11