Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-519/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Солопов
Категорія - 21 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Драного О.П.,
суддів: Гончара В.М., Петрової І.М.,
за участю прокурора: Грозан А.В.,
захисників - адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2011 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, освіта середня, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 27 вересня 2010 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.1 ст.185 КК України - штраф 850 грн.,
засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Стягнуто в прибуток Держави з ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 по 206 грн. 40 коп. з кожного.
Цим же вироком засуджено неповнолітнього ОСОБА_5 відносно якого апеляцій не надходило.
Вироком Кіровського районного суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що 17 січня 2011 року о 15 годин 30 хвилин він, повторно за домовленістю з ОСОБА_5 на заволодіння чужим майном, біля гуртожитку ПТУ-8 м. Кіровограда підійшли до ОСОБА_6, та під загрозою застосування насильства вимусили його піти з ними до доріжки по вул. М. Конєва напроти учбового корпусу ПТУ - 8 по вул. М. Конєва 4 а, де ОСОБА_4 діючи разом з ОСОБА_5 наказав потерпілому віддати йому мобільний телефон, додавши що у випадку відмови до потерпілого буде застосовано фізичне насильство. Злякавшись застосування насильства ОСОБА_6 дістав з кишені, мобільний телефон "ЕлДжи" - 200 вартістю 679 грн. 72 коп. з картою пам'яті за 82 грн. 50 коп. Після чого ОСОБА_4 відкрито вихопив з рук потерпілого вказаний мобільний телефон, також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пригрозили потерпілому неприємностями в разі його звернення до правоохоронних органів. З місця пригоди з викраденим майном зникли, чим заподіяли матеріальну шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 762 грн. 22 коп.
В апеляції захисник-адвокат ОСОБА_2 просить змінити вирок суду першої інстанції, призначити покарання засудженому ОСОБА_4 із застосуванням ст.75 КК України. Свої доводи апелянт мотивує тим, що при призначення покарання районним судом не у повній мірі враховано, що ОСОБА_4 вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків від злочину не настало, за місцем проживання характеризується позитивно, має молодий вік.
Крім того, посилається на те, що ОСОБА_4 страждає, на тяжке захворювання вірусний гепатит В та потребує періодичного лікування в умовах стаціонару.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти апеляції, засудженого ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_2 в його інтересах, які підтримали апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_4 у вчинені злочину за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку.
Крім повного визнання засудженим своєї вини у вчиненому, його вина також підтверджується показаннями допитаними у ході судового слідства потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8 (а.с.225, 226).
Також, вина засудженого підтверджується й іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду справи, а саме: протоколом огляду місця події, від 20.01.2011 року, в ході якого у ОСОБА_5 вилучено мобільний телефон, що належить ОСОБА_6 (а.с. 13), протоколом огляду предметів, мобільного телефону з картою пам'яті, що був викрадений у потерпілого ОСОБА_6 та коробки до вказаного телефону (а.с. 54), протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_5 від 26.01.2011 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_6 викриває неповнолітнього ОСОБА_5 у вчиненні злочину (а.с. 40-46), висновком судово-товарознавчої експертизи, згідно якої вартість мобільного телефону, який був викрадений у потерпілого ОСОБА_6, становить 679 гривень 72 копійки (а.с. 63-65), довідкою вартості, згідно якої вартість викраденої карти пам'яті становить 82 гривні 50 копійок (а.с. 69).
На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, кваліфікувавши його дії, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу засудженого, який раніше судимий, за місцем проживання та навчання характеризується посередньо.
Обставиною, що пом’якшує покарання засудженого, суд першої інстанції об’єктивно визнав щире каяття, повне визнання вини у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та повернення заподіяної шкоди.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в місцях позбавлення волі.
Разом з тим, суд першої інстанції при призначенні покарання не в достатньої мірі врахував особу засудженого, який є сиротою, страждає на тяжку хронічну хворобу, тяжких наслідків від злочину не настало, обтяжуючих обставин судом не встановлено, засуджений ОСОБА_4 вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував заподіяну шкоду, потерпілий простив ОСОБА_4 та просив суворо не карати його.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне пом’якшити призначене покарання засудженому ОСОБА_4, оскільки виправлення його можливе без ізоляції від суспільства, у зв’язку з чим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробування.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для можливого виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 задовольнити.
Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2011 року стосовно ОСОБА_4 змінити, пом’якшити призначене йому покарання.
Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуванням покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов»язати ОСОБА_4 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_4 звільнити з-під варти негайно в залі суду.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Судді: