Справа № 22-ц-1106/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Вакарук В.М., Ясеновенко Л.В.
секретаря Возняк В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду від 12 травня 2011 року з участю відповідача – ОСОБА_3; представника КС "Злет" – ОСОБА_4,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рожнятівського районного суду від 12 травня 2011 року позов кредитної спілки «Злет» задоволено. В користь позивача з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 в солідарному порядку стягнуто 31143 грн 24 коп заборгованості за кредитним договором та 668грн 83коп судових витрат. Цим рішенням відмовлено у зустрічному позові ОСОБА_2 до КС «Злет» про визнання недійсним договору поруки, укладеним його дружиною – ОСОБА_8
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач – ОСОБА_5, отримавши в КС «Злет» за кредитною угодою №ЦО-40 від 30.01.2009 року 40000 грн, не виконував взяті на себе зобов`язання, порушив графік повернення кредитних коштів та відсотків. Внаслідок цього у нього утворилась заборгованість по сплаті кредиту і відсотків в загальній сумі 31143,24 грн. Оскільки між КС «Злет» та іншими відповідачами укладено договори поруки від 30.01.2009 року, суму заборгованості за названою кредитною угодою стягнуто в солідарному порядку з усіх відповідачів. Відмовляючи у зустрічному позові ОСОБА_2, суд вважав, що ним не наведено підстав, передбачених нормами ЦК України, які б підтверджували недійсність договору поруки від 30.01.2009 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що його дружина – ОСОБА_8 оспорюваний договір поруки, який виходить за межі дрібного побутового, уклала без його згоди. Також апелянт вказав, що цей договір всупереч чинному законодавству України було укладено без одержання згоди органу опіки і піклування. На думку ОСОБА_2, згода названого органу була необхідна, оскільки на час укладення договору поруки їх син – ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, був неповнолітнім. Скаржник вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, не врахував зазначені важливі обставини. Вважаючи у зв`язку із наведеним оскаржене рішення незаконним і необгрунтованим, ОСОБА_2 просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його зустрічний позов, а в позові КС «Злет» відмовити.
В засідання Апеляційного суду апелянт – ОСОБА_2, відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та представник Служби у справах дітей Рожнятівської районної державної адміністрації не з’явились з невідомих причин, хоч судові повідомлення було вручено їм завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду заяви у їх відсутності. Проти цього не заперечує начальник Служби у справах дітей Рожнятівської РДА у своєму листі від 15.07.2011року.
Відповідач ОСОБА_3 у вирішенні апеляційної скарги покладається на розсуд суду.
Представник КС «Злет» доводи апеляційної скарги заперечив. Він зазначив, що договір поруки з ОСОБА_8 та з іншими відповідачами в січні 2009 року було укладено з дотриманням норм чинного законодавства України. Вважає, що договір поруки, укладений, зокрема, з ОСОБА_8, не порушує нічиїх законних інтересів, в тому числі сина апелянта - ОСОБА_10, який на час укладення згаданого договору був неповнолітнім. На думку представника позивача, підстав для задоволення апеляції немає, оскільки рішення по даній справі є законним і обгрунтованим. Тому він просить оскаржене рішення залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача – ОСОБА_3, представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки, суд першої інстанції правильно вважав їх необґрунтованими. Адже, договір поруки, який було укладено з ОСОБА_8, не являється договором щодо розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому вимога ст.65 ЦПК України щодо наявності згоди іншого з подружжя на випадки укладення договорів поруки не поширюється.
Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Із змісту наведеної норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконано боржником. Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (як правило, грошового), а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю. Договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором. Тому не може бути прийняте до уваги посилання апелянта і начальника Служби у справах неповнолітніх Рожнятівської районної державної адміністрації на відсутність згоди органу опіки і піклування на укладення ОСОБА_8 договору поруки. Адже, таке твердження суперечить частині 2 ст.177 СК України та нормам інших законодавчих актів, спрямованих на захист законних інтересів неповнолітніх дітей.
Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даній справі постановив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218;307;308;313;314;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Рожнятівського районного суду від 12 травня 2011року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М.Вакарук
Л.В.Ясеновенко
Згідно з оригіналом
Суддя: В.А. Девляшевський