Справа №11-642Головуючий у І інстанціїЄременко
Категорія81Доповідач у 2 інстанції Ігнатюк
20.06.2011
УХВАЛА
Іменем України
16 червня 2011 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати
з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Ігнатюка О.В.
суддів Сливи Ю.М., Миколюка О.В.
з участю:
скаржника ОСОБА_2
обвинуваченої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 11 березня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2, порядку ст. 27 КПК України звернувся до суду із скаргою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 125, ч. 1 ст. 296 та ст. 289 КК України, пославшись на те, що 19 липня 2010 року ОСОБА_4 приїхала до його будинку, що розташований по вулиці Леніна в с. Веселинівка Баришівського району Київської області, де керуючись прямим умислом на вчинення злочину та з хуліганських мотивів нанесла йому легкі тілесні ушкодження.
Постановою судді Баришівського районного суду Київської області від 11 березня 2011 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні скарги за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину. Дане рішення суддя мотивував тим, що не доведено, що саме ОСОБА_4 були нанесені йому легкі тілесні ушкодження. Вважав, що причиною їх сварок є неприязні стосунки, які виникли між ними після розірвання шлюбу, с приводу спору щодо розподілу майна.
В апеляції ОСОБА_2 вказав на незаконність постанови суду та на необхідність її скасування. В обґрунтування своєї апеляції послався на те, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам кримінально –процесуального закону та прийнята з порушенням його законних прав та інтересів. Апелянт зазначив, що при наявності достатніх приводів і підстав, суд першої інстанції необґрунтовано та з не зрозумілих йому підстав прийшов до висновку про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_4, при цьому не взяв до уваги, що в останньої був прямий умисел у спричиненні йому тілесних ушкоджень на грунті особистих неприязних стосунків. Просив постанову судді скасувати, скаргу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
ОСОБА_2, який апеляцію підтримав і просив її задовольнити, постанову судді скасувати, скаргу направити до суду першої інстанції;
обвинуваченої, яка заперечувала проти апеляції, її доводи вважала не обґрунтованими, просила залишити апеляцію без задоволення, а постанову суду –без змін;
вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 27 КПК України, справи про злочини, передбачені ст. 125 КК України порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі підтримувати обвинувачення.
Згідно ст. 251 КПК України, скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встановлені щодо обвинувального висновку (ст.ст. 223 та 224 КПК України). Суддя, одержавши від потерпілого скаргу залишає її без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним вимогам ч. 1 ст. 251 КПК України, та повертає її особі, яка подала скаргу.
Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 251 КПК України суддя за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді скарги у повній мірі не дотримався.
Як вбачається із постанови, суддя одноособово прийняв рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, посилаючись при цьому на вимоги п.2 ч. 2 ст. 251 КПК України. Проте, поза увагою судді залишилось те, що цією нормою закону передбачається можливість відмови у порушенні кримінальної справи за результатами попереднього розгляду справ, які порушуються за скаргою потерпілого, що із правової точки зору є відмінним від прийняття рішення про відмову в задоволенні скарги.
Суддя також не звернув увагу на те, що питання відмови у задоволені скарги за відсутністю в діях певної особи складу злочину, на стадії судового розгляду справи, у відповідності до вимог ст. ст. 324 і 327 КПК України вирішуються у вироку, який постановлюється за результатами судового розгляду справи. Вирішивши зазначені питання одноособово, без судового розгляду справи по сутті, суддя допустив порушення кримінально – процесуального закону, які колегія суддів вважає істотними.
За наявності зазначених вище істотних порушень вимог кримінально –процесуального закону, постанова судді Баришівського районного суду Київської області від 11 березня 2011 року не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із направленням справи на новий попередній розгляд, в процесі якого необхідно виконати вимоги ст. ст. 237, 251 КПК України, перевіривши при цьому відповідність скарги ОСОБА_2 вимогам ст. ст. 223, 224 КПК України та прийняти одне із рішень передбачених зазначеними вище статтями КПК України.
Керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Баришівського районного суду Київської області від 11 березня 2011 року про відмову в задоволенні скарги приватного обвинувачення про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України скасувати.
Скаргу ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду до Баришівського районного суду Київської області.
СУДДІ:
Ігнатюк О.В. Слива Ю.М., Миколюк О.В.
(підпис) (підпис) (підпис)