Судове рішення #16754742

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2011 р.                                                                  Справа № 10/003-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                     Привалова А.І.   

при секретарі                                                           Казміренко Л.В.       

розглянувши справу № 10/003-11

за позовом  Коцюбинської селищної ради  Київської області, смт. Коцюбинське;

до                 товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлобуд»,

                    смт. Коцюбинське;  

про              зобов’язання виконати умови договору

за участю представників сторін:

від позивача:      ОСОБА_1, довіреність від 14.02.2011р. № 91/04.08;             

від відповідача:  ОСОБА_2, довіреність від 08.02.2011р. № 12.

          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області з позовом звернулась Коцюбинська селищна рада  Київської області (надалі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлобуд»(надалі –відповідач) про зобов’язання виконати умови договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору від 31.03.2005р. «Про умови компенсації втрачених площ підлягаючого знесенню колишнього дитячого садка №19 при  будівництві 9-ти поверхового 216 квартирного житлового будинку в смт. Коцюбинське по вул. Пономарьова»після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію не передав у комунальну власність територіальної громади селища Коцюбинське Київської області 4% від загальної площі побудованих квартир, а також не завершив будівництво і не передав громаді вбудовано-прибудовані приміщення дитячого садка.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2011р. порушено провадження у справі № 10/003-11.

Ухвалою від 15.02.2011р. розгляд було відкладено, в зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом документів.

28.02.2011р. відповідач через загальний відділ господарського суду подав відзив на позовну заяву з доказами на підтвердження обставин, викладених у ньому.  В своєму відзиві відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що спірний договір не набрав чинності, оскільки не був укладений у передбаченому законом порядку, так як не проведена його державна реєстрація. Крім того, позивач сам не виконав належним чином умови Договору від 31.03.2005р., а тому не може вимагати від відповідача його виконання. Також, відповідач зазначив про сплив строку позовної давності, оскільки спірний договір було підписано 31.03.2005р. та з моменту його підписання сторонами не було вчинено дій, спрямованих на його державну реєстрацію.  

Ухвалою від 01.03.2011р. розгляд справи було відкладено та зобов’язано сторін надати суду документи, необхідні для подальшого розгляду справи по суті.

Представник позивача надав додаткові письмові пояснення до позовної заяви та докази з урахуванням заперечень відповідача.

Присутній у судовому засіданні 15.03.2011р. представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував, з огляду на те, що останнім частково виконані умови договору.

В судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та додатково подані документи, у суду виникла необхідність витребування нових доказів по справі.

Також, представником відповідача було подано клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою від 15.03.2011р. суд продовжив строк вирішення спору у справі №10/003-11 на п’ятнадцять днів –до 08.04.2011р. та відклав розгляд справи на 05.04.2011р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та подав додаткові докази.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не надав належних доказів передачі  ТОВ «Облжитлобуд»у власність будівлі колишнього дитячого садка № 19 і пральні, з метою подальшого їх знесення, а тому у відповідача, в свою чергу, не виникли обов’язки щодо виконання умов договору в частині передачі у комунальну власність територіальної громади селища Коцюбинське Київської області 4% від загальної площі побудованих квартир.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 07.04.2011р.

Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

       Рішенням Коцюбинської селищної ради від 30.05.2004р. № 5/6 було погоджено місце розташування земельної ділянки 0,75 га для будівництва багатоповерхового житлового будинку по вулиці Пономарьова, біля будинку 2-В ТОВ «Облжитлобуд». Надано дозвіл на виконання проекту відводу земельної ділянки площею 0,75 га та виготовлення проектно-кошторисної документації по будівництву багатоповерхового житлового будинку, передбачивши в проекті вбудовано-прибудовані приміщення для роботи з дітьми по вул. Пономарьова біля будинку 2-В ТОВ «Облжитлобуд». Після розробки та затвердження проекту, а також складання двосторонньої угоди «власник»-«замовник»існуюче приміщення колишнього дитячого садочка підлягало знесенню.

       Рішенням Коцюбинської селищної ради від 19.10.2004р. № 1/7 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, надано в оренду ТОВ «Облжитлобуд»земельну ділянку загальною площею 0,7500 га для будівництва багатоповерхового житлового будинку в смт. Коцюбинське по вул. Пономарьова терміном на 5 років.

       01.11.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 48 оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідачу надано в оренду на строк 5 років земельну ділянку площею 0,750 га для будівництва багатоповерхового житлового будинку, та підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки.

       Актом державної приймальної комісії від 15.12.2008 р. прийнято в експлуатацію закінченого будівництвом 9-ти поверховий 219-ти квартирний житловий будинок літ. «А», загальною площею 21 691,8 кв.м., загальною площею квартир 15 519,3 кв.м., житловою площею квартир 8112,4 кв.м. ТОВ «Облжитлобуд»в смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 2-Г.

       Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 26.05.2009р. № 96 надано поштову адресу багатоповерховому житловому будинку, замовником будівництва якого є ТОВ «Облжитлобуд»- смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 2/2.

       При цьому, 31.03.2005р. між Коцюбинською селищною радою та ТОВ «Облжитлобуд» було укладено Договір «Про умови компенсації втрачених площ підлягаючого знесенню колишнього дитячого садка № 19 при будівництві дев’яти поверхового 216 квартирного житлового будинку в смт. Коцюбинське по вул. Пономарьова».

       Відповідно до п. 1.1 договору, його предметом є визначення умов компенсації за втрату площ приміщень колишнього дитячого садка № 19, будівля якого після підписання даного договору переходить у власність ТОВ «Облжитлобуд»  як забудовника та підлягає зносу, оскільки розташована на виділеній земельній ділянці під будівництво 9-ти поверхового житлового будинку в смт. Коцюбинське по вул. Пономарьова, яка надана ТОВ «Облжитлобуд»на умовах оренди.

       Згідно п. 1.2 договору, компенсацією за втрачені площі приміщень колишнього дитячого садка № 19 є: будівництво та безкоштовна передача у власність  селищній раді вбудовано-прибудованих приміщень, розташованих на першому поверсі для розміщення додатково дитячих груп, спортивної зали та адміністративно-господарських приміщень за рахунок переведення останніх із дитячого садка № 18; проведення робіт по розширенню приміщень кухні та пральні із встановленням нового обладнання на першому поверсі дитячого садка № 18; проведення робіт по переобладнанню другого поверху дитячого садка № 18 (за рахунок звільнених площ адміністративно-господарських приміщень) для розміщення додаткової групи; добудова спортивної зали у дитячому садку № 24 і розміщення на звільненій площі групи для дітей; відокремлення території вбудовано-прибудованих приміщень від території під житловий будинок; об’єднання приміщень дитячого садка №18 та приміщень вбудовано-прибудованої частини критим переходом.

       Пунктом 3.1 договору до обов’язків позивача, зокрема, віднесено передачу земельної ділянки та існуючих будівель колишнього дитячого садка № 19 і пральні, які розташовані на даній ділянці у користування забудовнику, з метою подальшого їх знесення для будівництва 9-ти поверхового житлового будинку.

       Таким чином, предметом договору є передача у власність ТОВ «Облжитлобуд»приміщень колишнього дитячого садка № 19 з метою подальшого зносу, що, в свою чергу, є підставою для передачі у комунальну власність територіальної громади смт. Коцюбинське в обмін  на вказане приміщення вбудовано-прибудованих приміщень, розташованих на першому поверсі для розміщення додаткових дитячих груп, спортивної зали та адміністративно-господарських приміщень, а також квартир у кількості 4,0% (514,5 кв.м.) від житлового фонду новозбудованого ТОВ «Обжлитлобуд»будинку.    

       Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

       Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

       Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

       Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

        Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Відповідно до  ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

       Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

       У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

       Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

       На виконання вимог суду позивач не надав належних доказів виконання умов договору, укладеного між сторонами 31.03.2005р. в частині передачі у власність ТОВ «Облжитлобуд»приміщень колишнього дитячого садка № 19 з метою подальшого зносу. При цьому, позивачем до матеріалів справи додана довідка               № 142/04.08 від 01.04.2011р. за підписом селищного голови та головного бухгалтера про те, що станом на 01.04.2011р. на балансі селищної ради знаходиться приміщення по вул. Пономарьова, 2, (що є приміщенням колишнього дитячого садка № 19), рік вводу в експлуатацію 1967 року, площею 889,29 кв.м., балансова вартість 317723 грн., залишкова вартість 13189 грн., знос 301534 грн.

       Також, позивач стверджує, що приміщення колишнього дитячого садка № 19 фактично було зруйновано відповідачем, проте жодним належним доказом даний факт не підтверджено.

       Як вбачається з матеріалів справи та наданих суду судових рішень, в них лише констатується факт знесення приміщення колишнього дитячого садка № 19, проте не вказується якою саме особою ці дії були вчинені.

       Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання умов Договору від 31.03.2005р. в частині передачі у власність ТОВ «Облжитлобуд»приміщень колишнього дитячого садка № 19 з метою подальшого зносу, що, в свою чергу, є підставою для передачі у комунальну власність територіальної громади смт. Коцюбинське в обмін  на вказане приміщення вбудовано-прибудованих приміщень, розташованих на першому поверсі для розміщення додаткових дитячих груп, спортивної зали та адміністративно-господарських приміщень, а також квартир у кількості 4,0% (514,5 кв.м.) від житлового фонду новозбудованого ТОВ «Обжлитлобуд»будинку.    

       В силу ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

       Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України, кредитор  вважається  таким,   що   прострочив   виконання господарського зобов'язання,  якщо він не  виконав  дій,   що передбачені  законом,  іншими правовими актами,  або випливають із  змісту зобов'язання,  до вчинення яких  боржник  не  міг  виконати свого зобов'язання перед кредитором.

       Відповідно до ч. 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор  вважається  таким,  що  прострочив,   якщо   він не вчинив дій,  що встановлені  договором,  актами  цивільного  законодавства  чи  випливають  із  суті  зобов'язання  або звичаїв ділового обороту,  до вчинення яких боржник не міг виконати  свого обов’язку.

       Якщо кредитор не вчинив дії,  до вчинення яких боржник  не  міг  виконати  свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

       Приписами статті  615 Цивільного кодексу України передбачено, що у  разі  порушення  зобов'язання  однією  стороною   друга сторона  має  право  частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.   

       Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання  або воно припиняється.

       Під час розгляду справи судом встановлено порушення зобов’язань зі сторони кредитора  –Коцюбинської селищної ради, що, в свою чергу, призвело до зміни зобов’язань боржника –товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлобуд».

         При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача в частині відсутності реєстрації договору та як наслідок визнання його неукладеним, оскільки Вищим господарським судом України в постанові від 22.09.2010р. у справі № 7/212-09 вже досліджувалось питання дійсності Договору від 31.03.2005р. та була дана правова оцінка умовам його укладання.

        Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача на пропуск строку позовної давності.

        Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

        Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 вказаного Кодексу).

        В силу ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України  перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

       Оскільки умовами Договору від 31.03.2005р. «Про умови компенсації втрачених площ підлягаючого знесенню колишнього дитячого садка №19 при будівництві 9-ти поверхового 216 квартирного житлового будинку в смт. Коцюбинське по вул. Пономарьова»не визначено конкретних строкоів виконання зобовязань, тому перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

       Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджуються належними і допустимими доказами.

       Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

 

В И Р І Ш И В:

       В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

      

       Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                     А.І. Привалов

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація