ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2011 р.                                                            Справа № 5023/3378/11

вх. № 3378/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням, 3-ї особи - ОСОБА_2, за дорученням, відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Обласного комунального підприємства теплових мереж, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, м. Харків

до  Приватного підприємства "Буддизайн", м. Харків  

про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 18320,00 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача. Позов обґрунтований ст.ст. 216, 218, 224 ГК України, ст. 11 ЦК України.

18.07.2011 року до господарського суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Контрольно-ревізійне управління в Харківській області.

Суд, дослідивши заяву, долучає її до матеріалів справи та зазначає наступне.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних  вимог  на  предмет спору,  можуть  вступити  у  справу  на   стороні   позивача   або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на  їх  права  або  обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено  до  участі  у  справі також  за  клопотанням  сторін,   прокурора   або   з   ініціативи господарського суду.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне заяву позивача задовольнити та враховуючи те, що представник третьої особи присутній в судовому засіданні, продовжує розгляд справи.

До початку судового засідання позивач та представник третьої особи звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 12.10.2010 року та витягу з ЄДРПОУ станом на 04.02.2011 року, місцезнаходження  відповідача –61003, м. Харків, пр. Московський, 19/23, кв. 19, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовна заява.

Відповідно до вимог  частин 1, 3  ст. 18  Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців",  якщо  відомості,  які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовну заяву у повному обсязі та просить суд її задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, суд встановив наступне.

18.08.2008 року між сторонами був укладений договір на виконання підрядних робіт (далі - договір).

Відповідно п.1.1 цього договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню монтажних робіт "Реконструкція котельної і теплових мереж за адресою: Харківський р-н. сел. Рогань. вул. Леніна, 66".

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість монтажних робіт та матеріалів, відповідно до договірної ціни договору, складає 1990049,53 грн.

Згідно п. 2.2.2 замовник проводить оплату за виконану роботу виконавцю відповідно до рахунків, які виконавець надає замовнику згідно актів виконаних робіт.

Під час ревізії фінансово - господарської діяльності ОКПТМ (позивач) за період з 01.04.2008 року та завершений звітній період 2009 року проведено перевірку правильності визначення загально виробничих витрат, основні положення яких та правила визначення витрат викладені в розділі 4. ДБН Д. 1.1-1-2000 та додатку 19 (довідкового). В ході ревізії встановлено, що до актів виконаних робіт за договором б/н від 18.08.2008 року включено загально виробничі витрати без застосування знижуючих коефіцієнтів до показників, зазначених в Додатку 1 до ДБН Д. 1.1 -1-2000, який приведено в збірнику офіційних документів і роз'яснень глави 6 “Ціноутворення в будівництві” № 8 за 2002 рік Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України”.

ПП “Буддизайн”(відповідач) є самостійною юридичною особою і не має відокремлених виробничих структурних підрозділів, таким чином, під час розрахунку загально виробничих витрат провадиться уточнення усереднених показників Додатку 1 до ДБН д. 1.1-2000, затвердженого Наказом Мінрегіонбуду України від 03.03.2008 року № 109 (на заміну додатку 3 до ДБН № 8 за 2002 рік Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України, шляхом застосування таких знижуючих коефіцієнтів: при розрахунку І блоку загально виробничих витрат застосовується - “К=0,4123”, що враховує зменшення витрат на заробітну плату працівників, зайнятих на управлінні та обслуговування будівельного виробництва; при розрахунку ІІІ блоку загально виробничих витрат застосовується - “К=0,7821”, що враховує зменшення решти витрат загально виробничих витрат на величину, що відноситься до утримання та обслуговування апарату управління відокремлених виробничих структурних підрозділів будівельної організації. Під час виконання робіт ПП “Буддизайн” зазначені коефіцієнти не було застосовано. При  перерахунку, з застосуванням вищевказаних знижувальних коефіцієнтів, фактичні загально виробничі витрати склали: в акті  № б/н  за жовтень  2008  року  на суму 294100,50  грн.  -  10489  грн.  (з  рахуванням прибутку, адміністративних витрат і ПДВ); в акті № 7 за грудень 2008 року на суму 274828.50 грн. - 7831 грн. (з урахуванням прибутку, адміністративних витрат і ПДВ).

Завищення загально виробничих витрат з урахуванням прибутку, адміністративних витрат та ПДВ складає 18320 грн.

29.07.2010 року позивач направив відповідачу претензію ( вих. номер 69/17) з вимогою повернути зайво сплачені грошові кошти.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини, цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із завдання майнової та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, - учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій.

Ч. 2 ст. 216 ГК України передбачено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Одним з принципів господарсько-правової відповідальності (ч. З ст. 216 ГК України) - є право потерпілої сторони на відшкодування збитків.

Однією з підстав господарської відповідальності, відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, є відповідальність за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміється (в тому числі) витрати, яких не було б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи вищевикладене, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а тому задовольняє позов у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 216, 218, 224 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 27, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Контрольно-ревізійне управління в Харківській області - задовольнити.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Контрольно-ревізійне управління в Харківській області.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Буддизайн" (61003, м. Харків, пр. Московський, 19/23, кв. 19, код ЄДРПОУ 32868510, р/р 260080139968 в ВАТ "Інпромбанк", МФО 351878) на користь Обласного комунального підприємства теплових мереж (62442, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, МЖК "Інтернаціоналіст", 49, код ЄДРПОУ 31553609, р/р 26005155880011 АКБ "Базис" м. Харків, МФО 351760) - 18320,00 грн. збитків, 183,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 19 липня 2011 року