Справа № 2-2984/11

Категорія  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 липня 2011 року                                        Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді –          Батрин О.  В. ,

при секретарі –                    Ковалевська А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державного казначейства України, за участю третьої особи без самостійних вимог Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законодавчим актом, що визнаний неконституційним, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом держави Україна в особі Державного казначейства України, за участю третьої особи без самостійних вимог Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законодавчим актом, що визнаний неконституційним, мотивуючи тим, що він є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, інвалідом 2 групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. У відповідності до вимог ст.ст. 39, 49, 59, ч. ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на отримання  пенсії по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до підпункту 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. № 107-VI до статті 54 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, відповідно до яких позивачу як інваліду 2 групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії пенсія по інвалідності почала виплачуватись в розмірі 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі “Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 12, підпункту 15, пункту 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. № 107-VI, просить стягнути з Держави України в особі Державного казначейства України на підставі ст.1175 ЦК України завдану йому матеріальну шкоду в сумі 85 000 грн., що відповідає недоотриманій сумі пенсії та судові витрати по справі.   

До судового засідання представник позивача не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність та про збільшення позовних вимог до 141 307 грн. 53 коп. відповідно до уточнюючого розрахунку ціни матеріальної шкоди, обґрунтовуючи вище викладеним обставинами.

Представник відповідача Державного казначейства України до судового засідання не з’явився та надав заяву про розгляд справи у відсутність їх представника та письмові заперечення.

Представник третьої особи Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області до судового засідання не з’явився по невідомим суду причинам, хоча про час, день та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Тому, суд розглянув дану справу у відсутність сторін, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, інвалідом 2 групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і має право на отримання пенсії по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсі за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Обов'язок по проведенню зазначених виплат покладено на Управління пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області.

Підпунктами 12, 15 пункту 28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС у 1986 році не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю призначається в розмірі 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пп. 15 п. 28 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування шкоди, заподіяної актом, що визнаний неконституційним, згідно з приписом ч. 3 ст. 152 Конституції України, як норми прямої дії.

Частиною 3 ст. 152 Конституції України передбачено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Ст. 1175 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Проте, закон, в якому визначений порядок відшкодування державою шкоди завданої актами і діями, що в подальшому визнані неконституційними, відсутній.

Відповідно до  ст.ст. 170, 176 ЦК України, якими передбачено, що держава здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, а тому в деліктних правовідносинах зобов'язання держави виконує Державне Казначейство України, на яке постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року у покладена функція по здійсненню управління наявними коштами Державного бюджету України. Тобто Державне Казначейство України тільки виконує зобов'язання держави в деліктних правовідносинах, а тому позовні вимоги до Державного Казначейства України є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що правові підстави для стягнення матеріальної шкоди відсутні, оскільки позивачем не надано доказів відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України факту заподіяння шкоди законами, положення які в подальшому були визнані неконституційними, виходячи з визначень шкоди за ст. 22 ЦК України та вини відповідача у її заподіянні.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.  19, 152 Конституції України, ст. 22, 174, 1175 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

 В задоволенні позову ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державного казначейства України, за участю третьої особи без самостійних вимог Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законодавчим актом, що визнаний неконституційним – відмовити.   Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                          О. В. Батрин