№ 2-1489/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 липня 2007р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -                                                                          Бондаренка О.В.

при секретарі -                                                                                              Рикусовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловою площею та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловою площею, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів.

При цьому зазначив, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого Святошинською районною Радою 11.04.2006 року та зареєстрованого в БТІ м. Києва за реєстром № 516, 12.05.2006 року позивачу та відповідачам: сину ОСОБА_2 та колишній дружини ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності виділено по 1/3 частини кожному в двокімнатній квартиріАДРЕСА_1.

Спірна квартира складається з двох ізольованих кімнат розміром 10,8 кв.м. та 15,4 кв.м. з балконом, житлова площа квартири складає 26,2 кв.м..

В 1990 році шлюб між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 було розірвано. З того часу у сторін виникли спори, непорозуміння та конфлікти з приводу користування квартирою та сплати комунальних послуг, тому позивач звернувся до суду та просить виділити йому в користування окрему кімнату розміром 10,8 кв.м., а відповідачам виділити у користування окрему кімнату розміром 15,4 кв.м. з балконом.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, в зустрічному позові просили відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував. Відповідачка ОСОБА_3 проти основного позову заперечувала та подала зустрічну позовну заяву в якій просила встановити конкретний порядок користування житловою площею квартириАДРЕСА_1. Виділити їй окрему кімнату площею 10,8 кв.м., а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виділити окрему кімнату площею 15,4 кв.м., посилаючись на ті обставини, що після виїзду відповідача ОСОБА_1 з квартири вона залишилась проживати в меншій кімнаті, яку облаштувала для себе. її син ОСОБА_2 оскільки він вже дорослий проживає в більшій кімнаті площею 15,4 кв.м..

2

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого Святошинською районною Радою 11.04.2006 року та зареєстрованого в БТІ м. Києва за реєстром № 516, 12.05.2006 року позивачу та відповідачам: сину ОСОБА_2 та колишній дружини ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності виділено по 1/3 частини кожному в двокімнатній квартиріАДРЕСА_1, (а.с. 8 - копія свідоцтва про право власності).

11 вересня 1990 року був розірваний шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с 11 - копія свідоцтва про розірвання шлюбу).

Спірна квартира складається з двох ізольованих кімнат розміром 10,8 кв.м. та 15,4 кв.м. з балконом, житлова площа квартири складає 26,2 кв.м.(а.с. 5,6- копія технічного паспорту).

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_3 після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишив квартиру та переїхав проживати до іншої жінки від якої у нього є дочка (а.с.34 - копія свідоцтва про народження). За квартиру та комунальні послуги ОСОБА_1 з дня виїзду з квартири ніколи не сплачував та до квартири не з'являвся. Аліменти на утримання сина також не сплачував, оскільки обіцяв подарувати свою частину квартири синові.

Після виїзду ОСОБА_1 з квартири ОСОБА_3 залишилась проживати в меншій кімнаті, яку облаштувала для себе. її син ОСОБА_2 оскільки він вже дорослий проживає в більшій кімнаті площею 15,4 кв.м., такі твердження підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_3 на даний час дійсно проживає в маленькій кімнаті, а свідок ОСОБА_5 зазначила, що з 1970 року по 2005 рік проживала з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в одному парадному та пояснила, що ОСОБА_3 зараз проживає в маленькій кімнаті, а її син займає велику кімнату.

ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 являється її колишнім чоловіком та повинен проживати разом з сином в більшій кімнаті площею 15,4 кв.м., а вона весь час проживала та користувалась меншою кімнатою площею 10,8 кв.м.. Також зазначила, що на даний час у неї з сином склався такий порядок користування квартирою.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловою площею обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_3 являється власником квартириАДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності, якій належить 1/3 частина даної квартири (а.с. 8 - копія свідоцтва про право власності), а ОСОБА_1 являється її колишнім чоловіком

3

тому суд вважає, що він повинен проживати разом з сином в більшій кімнаті площею 15,4 кв.м..

В задоволенні основного позову суд відмовляє, оскільки в даній квартирі вже склався порядок користування житловою площею, який відповідає вимогам закону, окрім цього приймаючи до уваги ті обставини, що син позивача вже дорослий, він має проживати окремо від матері, також позивач ОСОБА_1 чоловічої статі з сином, тому повинен проживати разом з ним в більшій кімнаті площею 15,4 кв.м..

Керуючись ст.ст. З, 4, 118-120, 123, 124, 126 ЦІЖ України, ст.ст. 356, 358 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловою площею - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловою площею - задовольнити.

Встановити конкретний порядок користування житловою площею квартири АДРЕСА_1, виділити ОСОБА_3 в користування окрему кімнату площею 10,8 кв.м. Виділити у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 окрему кімнату площею 15,4 кв.м.

Побутові приміщення: кухню, ванну, туалет, коридор та балкон залишити у спільному користуванні.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.