№ 2-5203/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2007 р. Малиновський райсуд г. Одеси

у складі: судді                                                            Савинської І.О.

при секретарі                                                            Тімощенко О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської Ради про визнання частки у загальній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати рівність часток у загальній сумісній власності в кв.АДРЕСА_1, вказуючи на те, що 18.10.1993 р. він з дружиною ОСОБА_2 у рівних частках - по 1/2 приватизували спірну квартиру.

Крім того, позивач просить визнати за ним право приватної власності у порядку успадкування за законом на 1/2 частину спірної квартири, яка належала його дружині, посилаючись на те, що він, як  єдиний спадкоємець першої черги, прийняв спадкове майно ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час слухання справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає доцільним задовольнити позов.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 24.04.1948 р. знаходились у шлюбі.

Згідно свідоцтва про право власності на житло після приватизації вони на правах приватної спільної сумісної власності були власниками кв.АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 померла, не залишив заповіту.

Після її смерті ОСОБА_1, як єдиний спадкоємець першої черги, фактично прийняв спадкове майно, сплачував квартплату та комунальні послуги, на день смерті ОСОБА_2 жив та до цього часу живе в спірній квартирі, зареєстрований в ній.

Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та одержання свідоцтва на спадщину, однак йому було відмовлено з тих підстав, що в свідоцтві про право власності на житло від 18.10.1993 р. не виділені частки.

Згідно зі ст.112 ЦК України 1963 р. майно у 1993 р. могло належати на праві сумісній власності двом або декільком громадянам.

Різнилась  спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Спільна сумісна власність передбачала рівність часток власників.

2

При відсутності доказів про те, що участь кого-небудь з учасників спільної сумісної власності в придбанні майна було більшою чи меншою, частки визнаються рівними.

У зв'язку з чим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належало по 1/2 частині кв.АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.1268 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках приватизували спірну квартиру. Позивач після смерті спадкодавця ОСОБА_2 фактично прийняв спадкове майно - Ч  частину кв.АДРЕСА_1, постійно жив та на цей час живе в спірній квартирі, сплачує квартплату та комунальні послуги, користується предметами домашнього побуту.

У судовому засіданні доведено, що частки власників у спільній сумісній власності були рівними та позивач фактично прийняв спадкове майно, у зв'язку з чим, суд визнає за ним право приватної власності на вказану частку в квартирі.

Керуючись ст.ст.10,11,57,208-209, 212-213, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.357, 369, 1268, 1270 ЦК України, ст.112 ЦК України 1963 р., суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати рівність часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2, по 1/2  частині у кожного, у загальній сумісній власності в квартирі АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності від 18.10.1993 р.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності у порядку успадкування за законом на Ч  частину квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання у строк 10 днів заяви про апеляційне оскарження рішення суду, та подальшого подання у строк 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст.2 95 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів після отримання його копії.