УКРАЇНА

                    МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_________________________________________________________________________________                                                  Справа № 1519/2А-550

                                                                        2011 р.

                                                                  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              28 квітня 2011 року                                                                                                        м.Одеса                                                                             

              Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

              судді –Маркарової С.В.

              за участю секретаря –Тітової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

            10.01.2011 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 10.07.2010 року та в подальшому безстроково.

            В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на те, що вона відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 та просила провести її нарахування та виплату у розмірі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю - 100 % розміру мінімальної пенсії за віком та державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не менше 10 мінімальних пенсій за віком.

           Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

                 Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

           Дослідивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

           Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом  I групи і віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

            Позивач отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю на підставі ст.ст. 50, 54  Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-XII в редакції 2008 року.

            Так, ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції 2008 року передбачає, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Згідно ч.1 ст. 50  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам I групи її розмір становить - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Відповідно до ч.3 ст. 54  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Відповідно до частин 6-7 зазначеної статті розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом «Про Державний бюджет України»і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

          Такі зміни були внесені у вищезгаданий закон Законом України від 28.12.2007 року №107 –VI «Про Держаний Бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів».

          Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) N 10-рп/2008 від 22.05.2008  року такі зміни визнані неконституційними.

            Рішення суду у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів з правовідносин, які виникають внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнанні неконституційними; є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

             З моменту ухвалення рішення Конституційного Суду України позивач має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 9.07.2007 року, яка діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

          Так, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ОСОБА_2 має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 100 % розміру мінімальної пенсії за віком та державної пенсії для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не менше 10 мінімальних пенсій за віком.

          Суд не погоджується з твердженнями відповідача, викладених у письмових запереченнях про те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв’язку з втратою годувальника внаслідок катастрофи на ЧАЕС визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права КМУ не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

           Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч. 3 ст. 28 Закону України  

«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацами 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком як це встановлено ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Поряд з тим, особа має право на звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 104 КАС України у разі порушення її права, свободи чи інтересу, відповідно, вимоги на майбутнє не підлягають  задоволенню судом.

           Керуючись положеннями ст.ст. 21, 105, 162 КАС України та встановивши, що відповідачем порушені норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за певний період, без ухвалення рішення про стягнення конкретних сум.

          При таких обставинах відмова відповідача у виплаті позивачу пенсії в розмірах, встановлених ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції 2007 року починаючи з 10.07.2010 року по день ухвалення рішення суду є протиправною та безпідставною, а пенсія підлягає перерахунку та виплаті відповідно до вимог закону.

          Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 8, 9, 69, 94, 159, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

              Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії –задовольнити частково.

              Визнати відмову Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції 2007 року  починаючи з 10.07.2010 року – неправомірною.

              Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції 2007 року, починаючи з 10.07.2010 року по день ухвалення рішення.

              В решті позову –відмовити.

             Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду.

             Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Малиновський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя           С. В. Маркарова