Справа № 2-872/11

                                                               РІШЕННЯ

                                                           Іменем України

07 липня 2011 року                                                              

Вінницький районний суд Вінницької області

В складі: головуючого судді  : Гриценко І.Г.

                          при секретарі: Манюк Л.В.  

за участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради, управління держкомзему у Вінницькому районі про визнання незаконним державного акту на земельну ділянку та рішення сільської ради,-

ВСТАНОВИВ:

          В квітні 2011 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області про визнання Державного акту на землю недійсним мотивуючи свої вимоги тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом їй належить цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та який розташований на земельній ділянці площею 0,3109 га.

          Рішенням 7 сесії 23 скликання Стрижавської селищної ради від 04.02.1999 року ОСОБА_1 надана в приватну власність земельна ділянка площею 0,3109 га, на підставі якого позивачці був виданий державний акт на право приватної власності на землю від 17.03.1999 року, зареєстрований під №1079, де помилково не була зазначена адреса за якою знаходиться приватизована земельна ділянка та неправильно було зазначено її цільове призначення, а саме було вказано, що земельна ділянка передається для ведення особистого підсобного господарства.

          На вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок і господарські споруди, а тому відповідно до ст. 40 ЗК України в рішенні Стрижавської селищної ради від 04.02.1999 року та в державному акті на право приватної власності на землю повинно було бути зазначено, що земельна ділянка передавалась позивачці для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд розміром 0,15 га, а решта для ведення особистого підсобного господарства. Крім того, в оспорюваному державному акті на зазначена адреса, за якою знаходиться земельна ділянка.

          За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що її права порушені та підлягають судовому захисту.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги, згідно яких просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсними рішення 7 сесії 32 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району від 04.02.1999 року та Державний акт на право приватної власності на землю серії ВН від 17.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів за №1079, виданого на ім’я ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0,3109 га, яка розташована по АДРЕСА_1 Вінницької області. На обставинах, викладених в позовній заяві позивачка підтримала заявлений позов і просила його задовольнити згідно збільшених позовних вимог. Також пояснила, що в 1997 році уклала шлюб із ОСОБА_3 та змінила прізвище із ОСОБА_1 на ОСОБА_1.

          Представник Стрижавської селищної ради вінницького району до судового засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та заявлений ОСОБА_1 позов визнає в повному обсязі.

          Представник управління Держкомзему у вінницькому районі також не з’явився, надав заяву, згідно якої просив розглянути справу в його відсутність.

          Заслухавши пояснення позивачки та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

          Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.04.1994 року, виданого Вінницькою районною державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 належить цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 10).

          Рішенням 7 сесії 23 скликання Стрижавської селищної ради від 04.02.1999 року ОСОБА_1. надана в приватну власність земельна ділянка площею 0,3109 га для ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 Вінницької області, на підставі якого було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ВН від 17.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів за №1079, виданого на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0,3109 га, яка розташована по АДРЕСА_1 Вінницької області (а.с. 4,6).

          Згідно даних технічного паспорта на будинковолодіння АДРЕСА_1 знаходяться на земельній ділянці за даною адресою розташовані житловий будинок та господарські споруди (а.с. 11-14).

          На письмове звернення до Стрижавської селищної ради про виправлення у вказаному вище Державному акті на право приватної власності на землю від 17.03.1999 року, виданого на ім’я позивачки допущеної помилки в формуванні мети призначення земельної ділянки, селищна рада повідомила, що виправити дану помилку не може (а.с. 5).

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

          Згідно ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Допущені помилки при складанні державного акту на право приватної власності на землю тягнуть за собою правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки.

Так, згідно ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.   

Помилка, допущена в державному акті на право приватної власності на землю, виданому на ім'я позивачки має істотне значення, так як вона не має можливості розпорядитися належною їй земельною ділянкою.   

Відповідно до частини 1 статті 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою   цієї статті.   

Частиною 1 статті 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно частини 1 статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, в зв’язку з помилковим зазначенням в державному акті на ім'я позивачки цільового призначення земельної ділянки, вона позбавлена можливості розпорядитися своєю власністю, що є порушенням її прав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 229, 392, 393 ЦК України, ст. ст. 126, 152, 155 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд ,-

                                                                  ВИРІШИВ :

          Визнати недійсним державний акт серії ВН від 17.03.1999 року на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,3109 гектарів, в межах згідно з планом, що розташована на території Стрижавської селищної ради, цільове призначення якої для ведення особистого підсобного господарства, виданий на ім’я ОСОБА_1, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1079.

          Визнати незаконним рішення 7-ої сесії 23 скликання Стрижавської селищної ради від 04.02.1999 року, в частині пункту №2 даного рішення.    

           Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: