Справа № 2-2142 2007 рік.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді                                      Бондаренко О.В.

при секретарі                                                                       Рикусовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

                                                                         встановив:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 червня 2002 року.

Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, оскільки їх подружнє життя не склалося, між ними виникали непорозуміння, мають різні погляди на життя, на сімейні відносини, що призвело до розпаду сім'ї. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть та мають окремий бюджет. Просить шлюб розірвати.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала повністю, просила розірвати шлюб та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, що підтверджуються квитанцією в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився але повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення та телеграма.

Виходячи з вищенаведеного та зі згоди позивача, керуючись ч. 4, ст.. 169, ст.. 224 ЦПК України суд ухвалив, що рішення у справі можливо постановити при заочному розгляді справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також враховуючи інші обставини життя подружжя, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами склалися негативні стосунки, оскільки сторони між собою не знаходять порозуміння, внаслідок чого між подружжям не підтримуються сімейно-шлюбні стосунки. Позивач виявив стійке волевиявлення спрямоване на припинення шлюбних відносин та наполягав на розірванні шлюбу.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути також витрати на правову допомогу, що підтверджені документально (а.с. 5 - квитанція).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 15, 30,62,130,169,202,202-1,203,224-226 ЦПК України, суд -

2

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 07 червня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 509 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС держмито на користь держави в розмірі 17 гривень ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати пов'язані з повідомленням його про розгляд судової справи, а саме оголошення в газеті у сумі 180 (сто вісімдесят) грн. 75 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.